Гай Сульпіцій Аполлінарій

Гай Сульпіцій Аполлінарій — (лат. Gaius Sulpicius Apollinarius) (II ст. н. е) відомий римський граматик вчитель Авла Геллія,

Гай Сульпіцій Аполлінарій
Gaius Sulpicius Apollinarius
Народився	приблизно II ст. Карфаген
Помер	невідомо  Рим
Місце проживання	Рим
Країна	Стародавній Рим
Діяльність	граматик, письменник, грамматик
Галузь	граматика, лексикографія, лінгвістика
Заклад	Рим
Відомі учні	Авл Геллій
Відомий завдяки:	автор періох до творів Публія Теренція Афра

та імператора Партенакса.

Про життєвий шлях Гая Сульпіція Аполлінарія є надзвичайно мало відомостей. Відомо, що був родом із Карфагена^[1] , походив з патриціанського роду Сульпіціїв. Викладав граматику в Римі. Його учнем був Авл Геллій (146 р.). Разом з Авлом Геллієм відвідував бібліотеку Тіберія. Крім філології розумівся на деяких правових і культурних питаннях. чудово знав латинську і грецьку літературу. До нього звертався, як до знавця граматики Секст Еруцій Клар (консул і префект Риму^[2]. Також вони обговорювали граматичні аспекти авгурій. Публій Гелій Партинакс, коли ще був хлопчиком, був відданий до Гая Сульпіція Аполлінарія на навчання граматики, після якого сам став викладати граматику.^[3]

В «Аттичних ночах» Авла Гелія є згадки про Гая Сульпіція Аполлінарія, читаючи їх можна зрозуміти, що він ставився до нього з повагою. Про це засвідчують епітети по відношенні до нього «Самый ученый по сравнению с другими на нашей памяти», «муж, самым старательным образом изучивший старинные обычаи и литературу», «муж выдающихся познаний в литературе (IV, 17, 11; XIII, 18, 2; XVIII,4)».^[4]> Також він про нього говорив, як про людину з блискучими знаннями «Ученость Сульпиция не исчерпывалась исключительно литературными занятиями. Помимо прекрасного знания латинской и греческой литературы, он был весьма сведущ и в правовых вопросах, особенно в сакральном праве (VII, 6,12)» [5] В «Аттичних ночах» також розповідається, що Гай Сульпіцій Аполлінарій, досліджував «Історію» Салюстія, і висміяв одного хвастуна: "О том, как Сульпиций Аполлинарий высмеял некоего человека, заявлявшего, будто он один понимает «Историю» Саллюстія, предложив ему вопрос о том, что означают у Саллюстия следующие слова: «incertum, stolidior an ναnior» (неясно, более глуп или более тщеславен)[…]

«Аполлинарий Сульпиций,  муж на нашей памяти учёный более, чем остальные, опозорил и высмеял, используя тот вид тончайшей иронии, которую применял Сократ по отношению к софистам, некоего хвастуна и тщеславного человека, [выставлявшего себя специалистом] по саллюстиевым текстам.»[4]>

Гай Салюстій запропонував свій варіант трактування «incertum, stolidior an ναnior» :

«Мы же потом от Аполлинария узнали, что слово vanus, собственно говоря, употребляется не так, как говорится обычно о безрассудных, тупых или глупых людях, но, как говорили самые ученые из древних, о лживых и неверных, весьма ловко выставляющих легковесное и пустое вместо серьезного и истинного. [Словом] же stolidus называют не столько глупцов или безумных, сколько людей неприятных, назойливых и грубых, которых греки именуют μοχθηροί (негодные, дурные) и φορτικοί (тягостные, неприятные).  Он говорил также, что этимология ('έτυμα) этих слов описана в книгах Нигидия [4]

Гай Сульпіцій Аполлінарій написав віршовані виклади до змісту всіх творів Публія Теренція Афра,^[5]>які збереглися до сьогоднішнього дня. Відкриваючи будь-який твір Теренція, можна прочитати на початку періоху Гая Сульпіція Аполлінарія.

Дівчина з Адроса

Євнух

Браття

Свекруха

1. World eBook Library: World Heritage Encyclopedia (J. W. Beck, De Sulpicio Apollinari, 1884)
2. рус. Вікіпедія
3. Юлий Капитолин Гельвій Пертинакс 1
4. Gellius. Att. Noct. XVIII. IV.
5. Gellius. Att. Noct. XVIII. IV.
6. Головня В. В. История античного театра. Стр. 331

Периохи Гая Сульпиция Аполлинария к сочинениям Теренция («Библиотека Цельсия») [Архівовано 28 травня 2016 у Wayback Machine.]