Галицька архидієцезія

Галицька архидієцезія — колишня структурна одиниця Римсько-католицької церкви, утворена у 1375 році з осідком у місті Галичі.

Після приходу до влади у Королівстві Русі король Казимир робив кроки щодо створення на руських землях окремих єпархій РКЦ.^[1]

Папа Григорій XI буллою «Debitum pastoralis officii» від 13 лютого 1375 року остаточно заснував латинську митрополію — архідієцезію — з осідком у Галичі. Міста Перемишль, Володимир та Холм ставали центрами дієцезій^[2].

Для катедральної церкви використали один з храмів Галича.^[2] Намісник короля Людовіка князь Володислав Опольський надав арцибіскупу^[3] місто Рогатин, замки Олесько й Тустань з їх волостями, десятину з львівського мита і доходів жидачівської та дрогобицької соляних жуп, кам'яницю у Львові.^[4]

Через більшу віддаленість від татар у 1412 р. її осідок перенесено з Галича до Львова (булла «In eminenti specula» від 28 серпня 1412 р.).

Капітула існувала формально^[5].

• Матвій з Егера (1375 — +1380 рр.) — німець, який знав українську мову.
• Бернард (1384—1390 рр.)
• бл. Якуб Стшемє (Стрепа) (1391—1409 рр.), проголошений блаженним у 1790 р.
• Миколай Тромба (1410—1412 рр.).

• Галицька митрополія

• Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. V.

• Історія Львівської Архідієцезії [Архівовано 11 червня 2017 у Wayback Machine.].