Галуа (місячний кратер)
Кра́тер Галуа (лат. Galois) — гігантський стародавній метеоритний кратер (басейн) у південній півкулі зворотного боку Місяця. Назву присвоєно в честь французького математика, основоположника сучасної вищої алгебри Евариста Галуа (1811—1832) і затверджено Міжнародним астрономічним союзом у 1970 році. Утворення кратера відбулось у донектарському періоді[1].
Опис кратера![]() Найближчими сусідами кратера є: кратер Доплер[en] на заході північному заході, кратер Корольов на півночі північному заході, кратер Мечников[en] на півночі північному сході, кратер Пашен[en] на сході, кратер Вільзінг[en] на півдні і кратер Мохоровичич на заході південному заході[3]. Селенографічні координати центру кратера 13°56′ пд. ш. 152°59′ зх. д. / 13.94° пд. ш. 152.99° зх. д., діаметр 232,0 км[4], глибина 3,1 км[1]. За час свого існування кратер зазнав значних руйнувань, вал кратера важко помітний, найпомітніша східна частина валу. Середнє підвищення валу 2040 м[1]. Чаша кратера є порівняно рівною, поцяткована безліччю слідів імпактних подій з яких виділяються два великих сателітних кратери Галуа A і Галуа L у центрі чаші. Південно-західна частина чаші перекрита великим сателітним кратером Галуа Q. У північно-східній частині валу знаходиться невеликий безіменний кратер з високим альбедо, що є частиною системи яскравих променів. Система променів є особливо помітною у своїй північній частині, де вона перетинає чашу кратера Мечников. Сателітні кратери![]()
Див. також
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia