Галушкін Василь Максимович

Василь Максимович Галушкін
Народження	8 березня 1925(1925-03-08) Зінов'євськ
Смерть	5 січня 1979(1979-01-05) (53 роки) Кіровоград
Поховання	Кропивницький
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Рід військ	піхота
Роки служби	1942–1957
Партія	КПРС
Звання	гвардії  Капітан
Командування	стрілець 9-ї стрілецької роти 3-го стрілецького батальйону 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії
Війни / битви	Німецько-радянська війна • Битва за Дніпро
Нагороди	Медалі

Василь Максимович Галушкін (8 березня 1925, Зінов'євськ — 5 січня 1979, Кіровоград) — учасник радянсько-німецької війни, стрілець 9-ї стрілецької роти 3-го стрілецького батальйону 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї гвардійської стрілецької дивізії 30-го стрілецького корпусу 60-ї Армії Центрального фронту, Герой Радянського Союзу (17.10.1943), гвардії червоноармієць^[1], пізніше гвардії капітан.

Народився 8 березня 1925 року в місті Зінов'євськ (нині Кропивницький), в сім'ї робітника. У 1942 році закінчив залізничне училище, працював майстром на заводі "Червона Зірка" ^[2]. В тому ж році призваний до Червоної Армії Гурьєвським РВК Кемеровської області^[3]. У діючій армії з вересня 1943 року - стрілець 9-ї стрілецької роти 3-го стрілецького батальйону 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії.

Особливо відзначився В. М. Галушкін при форсуванні річки Дніпро північніше Києва восени 1943 року, у боях при захопленні та утриманні плацдарму на правому березі Дніпра в районі сіл Глібівка та Ясногородка (Вишгородський район Київської області). В нагородному листі командир 212-го гвардійського стрілецького полку гвардії полковник Борисов М. С. написав, що 23 вересня 1943 року Василь Галушкін в числі перших у полку подолав річку Дніпро в районі села Глібівка та в бою за плацдарм знищив шість гітлерівців. 26 вересня 1943 року Галушкін В. М. полонив ворожого кулеметника і доставив його в штаб 212-го гвардійського стрілецького полку ^[4].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм гвардії червоноармійцеві Василю Галушкіну присвоєно звання Героя Радянського Союзу із врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» ^[5].

Після війни В. М. Галушкін продовжував службу в радянській армії. Член ВКП (б)/КПРС з 1946 року. У 1953 році закінчив Київське військове піхотне училище, служив у Вологодському гарнізоні. З 1957 року у званні капітан в запасі.

Жив і працював на батьківщині — у м. Кропивницький. Помер 5 січня 1979 року. Похований у Кропивницькому у Пантеоні Вічної Слави.

• медаль «Золота Зірка» № 1553 Героя Радянського Союзу (17 жовтня 1943)
• Орден Леніна
• Медалі

• Ім'я Героя носить вулиця у м. Кропивницький ^[2].
• В м. Белово Кемеровської області встановлено бюст Галушкіна В. М. і його ім'ям названо вулицю ^[6].

Галушкін Василь Максимович (рос.). // Сайт «Герои страны».

• 17-летний Герой Советского Союза [Архівовано 15 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
• Галушкин В. М. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• Знаменитые люди Вологды [Архівовано 15 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

• Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382 (рос.)
• Днепр — река героев. — 2-е изд., доп. — Киев: Изд. полит. лит Украины, 1988. — ISBN 5-319-00085-5(рос.)
• Андреев С. А. Совершённое ими бессмертно. — Кн. 1. — М.: Высшая школа, 1976.(рос.)