Галюза Ілля Сергійович
Ілля́ Сергі́йович Галюза́ (нар. 16 листопада 1979, Архангельськ, СРСР) — український футболіст, Майстер спорту України з футболу, півзахисник, тренер. Кар'єра футболістаВихованець СДЮШОР «Зоря» (Луганськ). Перші тренери — Шакун Олександр Дмитрович та Галустов Валерій Завялович. На професійному рівні розпочав виступи з 16-ти років у Вищій лізі України в 1996 році, у складі «Зоря-МАЛС». Виступав за клуби: «Зоря», «Чорноморець», «Дніпро-Трансмаш» (Білорусь), «Орел» (Росія), «Таврія», «Шахтар» (Солігорськ, Білорусь), «Білшина» (Бобруйськ, Білорусь). На початку 2001 року із друголігової «Зорі», де став лідером команди, переходить в команду першої ліги «Чорноморець» з міста Одеса. Допоміг команді влітку 2002 року підвищитися у класі, повернутися у вищу лігу. Забив «Прикарпаттю» «золотий» гол, який дозволив «Чорноморцю» оформити путівку до вищої ліги. «Напередодні тієї зустрічі я в черговий раз вирішив змінити зачіску і зробив собі справжній "ірокез". А потім цим самим "ірокезом" відправив м'яча у ворота іванофранківців».[1] Хоча «Чорноморець» перше коло Вищої ліги сезону 2002/03 закінчує на останньому місці, взимку віце-президент Марус запропонував продовжити контракт з основним півзахисником команди. Але зміна тренерів у зимнове міжсезоння спочатку затримує цей процес. А потім Іллі пропонують підписати контракт і піти в оренду. Ілля відмовляється і переходить «вільним агентом» до Вищої ліги Білорусі, чемпіонат якої починається пізніше ніж український.[2] Три сезони — 2003, 2004 та 2005 років проводить у білоруському «Дніпро-Трансмаш» з міста Могильов. Там грає разом з братом Сергієм Галюзою. Також у «Дніпрі» в ці роки грають українці Олександр Піщур, Хромих Антон, Птачик Олег, Баранов Василь, Воронков Ігор. У сезонах 2003 та 2005 років має третій показник в команді за системою «гол+пас», відповідно 9 (4+5) балів в 27 іграх та 12 (5+7) балів за 25 матчів.[3] У сезоні 2005 року з показником 7 гольових пасів стає найкращим асистентом в команді. У 2006 році виступав за литовський «Шяуляй». У складі команди забив у чемпіонаті Литви 16 м'ячів, став другим бомбардиром першості й був визнаний найкращим іноземним гравцем за версією сайту Futbolas.lt[4]. Із середини сезону 2006/07 виступав за сімферопольську «Таврію». Разом із командою став володарем Кубка України 2009/10. Вихованець луганського футболу Ілля Галюза особисто представив Кубок України в Луганську на стадіоні «Авангард».[5] Усього за «Таврію» з 2006 по 2011 рік в чемпіонаті України провів 123 матчі та забив 6 м'ячів. У цей період "Таврія" двічі посідала п'яте місце в Чемпіонаті України (сезони 2006/07, 2007/08), виборола Кубок України[6], грала в матчі за Суперкубок України, брала участь у єврокубкових змаганнях (Кубок Інтертото, Ліга Європи).[7] Всі п'ять років Ілля є основний гравець та віце-капітан «Таврії». Після того, як віце-президентом «Таврії» став Дмитро Селюк, Галюза розірвав контракт із клубом і покинув його у статусі вільного агента[8]. У результаті він у середині сезону 2011/12 підписав дворічний контракт із луганською «Зорею»[9]. Допоміг рідній команді спочатку залишитися[10], а потім стати міцним середняком в Українській Прем'єр-лізі. За підсумками сезону 2012-2013 став кращим бомбардиром команди (6 голів)[11] та найкращим гравцем команди за опитуванням вболівальників. В "Зорі" був віце-капітаном та важливим гравцем, якого вболівальники не хотіли відпускати по закінченню контракту, влаштувавши акцію «Зорі потрібен Галюза»[12]. Після «Зорі» розпочався успішний білоруський етап в кар'єрі. Спочатку разом з «Шахтарем» з Солігорську виграє Кубок Білорусі з футболу 2013—2014 та «срібні» медалі Білоруська футбольна вища ліга 2014. За сезон провівши 38 матчів та забив 6 голів в свої 35 років.[13] Грав за «Шахтар» у Лізі Європи.[14] Визнавався Кращим гравцем місяця[15] та Сезону 2014[16] у складі «гірників» за підсумками голосування вболівальників. Потім з «Білшиною» стає четвертими у Білоруська футбольна вища ліга 2015. Після цього, в 36 років, переходить у добре знайомий першоліговий «Дніпро» з Могильова[17] та допомагає команді піднятися до Білоруська футбольна вища ліга. Після завершення професійної кар'єри гравця, декілька років ще пограв на аматорському рівні. У 2020 році грав за «Кулевча-Аркадія» в Чемпіонаті Вищої ліги Одеської області.[18] У 2021 році у складі ФК «Аркадія» брав участь у Зимовій першості Одеської області сезону 2020/21.[19] Кар'єра тренераЗ 2018 року розпочав тренерську діяльність у могильовському «Дніпрі» [20]. Тренує дітей вікових категорій U12 та U17. Зі страшими потрапляє до четвірки кращих команд за підсумками чемпіонату Білорусі. У серпні 2019 року переходить до одеського «Чорноморця» і стає тренером команди U14. В липні 2021 року, на запрошення Глеба Платова[21], переходить в Академію дніпровського «Дніпра», де працює старшим тренером вікової категорії U15, а також допомагає з групою U13. Особисте життяБратом Іллі Галюзи є Сергій Галюза, який грав у низці футбольних клубів України, Литви та Білорусі, часто перетинаючись у футбольній кар'єрі з братом.[22] Ініціатор та організатор щорічного дитячого футбольного турніру «Кубок мрії братів Галюза», який проходив в Луганську з 2008 по 2013 рік. Досягнення командні
Досягнення особистіНайкращий іноземний гравець "А-ліги" Литви, сезон 2006[4] Найкращий асистент "А-ліги" Литви, сезон 2006 Найкращий гравець "Матчу Зірок", Литва сезон 2006 "Срібна" бутса (друге місце серед бомбардирів) "А-ліга" Литви, сезон 2006[23] Кращий гравець ФК "Зоря" Луганськ сезону 2012/2013[24] Кращий бомбардир ФК "Зоря" Луганськ сезону 2012/2013[11] Кращий гравець ФК "Шахтар" Солігорськ сезону 2014[16] Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
