Галіндо Веласкотенес
Галіндо Веласкотенес (араг. Galindo Belascotenes; д/н — після 781) — правитель Сіртанії і Арагону. ЖиттєписПоходив з місцевої васконської знаті. Його батько був Веласко, про якого нічого невідомо. В арабським джерелах його володіння називаються «землі Ібн Веласкута», що охоплювали долину річки Арагон. Вперше письмо згадується в іспано-мусульманських хроніках у зв'язку з походом кордовського еміра Абдаррахмана I в гірські райони Піренейського півострова. Це було пов'язано з повстанням Галіндо Веласкотенеса, графа Срітанії (Арагону) та Хімено Інігеса, графа Памплони, 781 року проти мусульман. Їх підбурив до цього граф Вільгельм, який планував звільнити Північні Піренеї. У відповідь емір з військом спочатку переміг графа Памплони, в якого відібрав більшість володінь та змусив платити данину. Після цього рушив проти Галіндо, якого взяв в облогу в його фортеці-резиденції. Втім зрештою Галіндо мусив підкоритися, погодившись сплатити данину та зруйнувати фортеці. Подальша доля невідома. Ймовірно, невдовзі араби повалили його, замінивши на Галіндо Гарсеса. РодинаДружина — Факуїла (Факіла). Діти: Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia