Гамбурзька обсерваторія

Гамбурзька обсерваторія
нім. Hamburger Sternwarte
	53°28′48″ пн. ш. 10°14′28″ сх. д. / 53.480° пн. ш. 10.241° сх. д.
Країна	Німеччина
Розташування	Бергедорф, Гамбург, Німеччина
Організація	Гамбурзький університет
Код	029
Відкрито	1909 (1802)
Сайт:	www.hs.uni-hamburg.de
	. . .
	Гамбурзька обсерваторія Гамбурзька обсерваторія (Німеччина)
	Гамбурзька обсерваторія у Вікісховищі

Гамбурзька Обсерваторія (нім. Hamburger Sternwarte) — астрономічна обсерваторія, розташована в районі Бергедорф міста Гамбурга на півночі Німеччини. Належить і управляється Гамбурзьким університетом, Німеччина, з 1968 року, хоча була заснована в 1825 році містом Гамбург і переїхала на своє нинішнє місце в 1912 році. Протягом свого існування обсерваторія використовувала телескопи в Бергедорфі, в попередніх двох місцях її розташування в Гамбурзі, в інших обсерваторіях світу, а також підтримувала космічні місії.

Історія

Штінтфанг (1802—1811)

Попередником Гамбурзької обсерваторії була приватна обсерваторія Йоганна Георга Репсольда, збудована у 1802 році, яка спочатку розташовувалася на Штінтфангу в Гамбурзі^[1]. До 1808 року Репсольд збудував меридіанне коло^[2]. Однак обсерваторія була зруйнована в 1811 році під час Наполеонівських воєн. Репсольд, Рейнке та Й. К. фон Гесс того ж року представили пропозицію уряду Гамбурга на створення міської обсерваторії.

Міллернтор (1825—1906)

Фінансування для нової обсерваторії було погоджено в серпні 1821 року за умови, що Репсольд збудує інструменти. Нова обсерваторія була завершена у 1825 році неподалік Міллернтора. Однак у 1830 році Репсольд загинув під час гасіння пожежі (він був також гамбурзьким пожежником) і 1833 року уряд Гамбурга проголосував за те, щоб взяти обсерваторію в управління міста^[3].

Першим її директором став Карл Рюмкер, який супроводжував Томаса Брісбена під час будівництва першої австралійської обсерваторії у Парраматта. У 1834 році помічником директора став Крістіан Август Фрідріх Петерс. У 1856 році син Рюмкера Георг став директором обсерваторії.

У 1876 році було отримано фінансування для створення «екваторіального» 27-сантиметрового рефрактора; його було пізніше переміщено до Бергедорфа.

Після переїзду у Бергедорф колишні будівлі обсерваторії були частково зруйновані і перебудовані у музей історії Гамбурга.

Бергедорф (1912 р. — сьогодні)

Через збільшення світлового забруднення у 1906 році було ухвалено рішення про перенесення обсерваторії до Бергедорфа. У 1909 році туди були перенесені перші інструменти, а в 1912 році нову обсерваторію було офіційно відкрито.

Гамбурзький 1-м рефлектор (апертура 100 см) був 4-м за величиною рефлектором світу на час, коли він почав свою діяльність в 1911 році^[4].

Каталоги обсерваторії включають AGK3-Sternkatalog (завершений протягом 1956—1964 рр.)

У 1962 році в Бергедорфі було засновано Європейську південну обсерваторію (ЕПО).

У 1968 році обсерваторія стала частиною Гамбурзького університету^[5]. У 1979 році було відкрито невеликий музей Бернарда Шмідта^[2]. У 2012 році, обсерваторія відзначила 100 років у Бергедорфі^[6].

Телескопи

Сатурн через телескоп Ліпперта у 2005 році (CC 2.0 License)

Телескопи в Гамбургу^[7] (історичні та наявні)

«Великий рефрактор», великий рефракторний телескоп із діаметром об'єктива 60 см і фокусною відстанню 9 метрів. Створений Репсолдом і з оптикою від Штейнгейля.
«Екваторіальний», рефрактор з апертурою 26 см. Побудований у 1870-ті і переїхав у Бергедорф.
«Дзеркало Сальвадора», рефлектор Кассегрена з фокусною відстанню 8 м і дзеркалом 40 см.
«Меридіанне коло», меридіанне коло, побудоване в 1907 році. (А. Репсолд із синами).
«Телеском Ліпперта», три астрографи-рефрактори на одній підставці. Побудував Карл Цайс, профінансований Едуардом Ліппертом.
«Однометровий рефлекторний телескоп», введений в експлуатацію в 1911 році. Створений Карлом Цайсом. Найбільший телескоп у Німеччині з 1911 по 1920 роки.
«Астрограф», з об'єктивом 8,5 см і фокусною відстанню 2,06 м. Побудований у 1924 році^[2].
«Дзеркало Шмідта», перший телескоп Шмідта, створений Бернхардом Шмідтом. Тепер частина музею Шмідта.
Фотографічний рефрактор (зональний астрограф), інструмент, профінансований Німецьким науково-дослідницьким співтовариством в 1973 році. Діаметри апертури 23 см, фокусна відстань 205,3 см. Побудований компанією «Carl Zeiss Oberkochen».
«Телескоп Оскара-Люнінга», телескоп Річі — Кретьєна з апертурою діаметром 1,20 м і фокусною відстанню 15,60 м у фокусі Кассегрена. Побудований у 1975 році і перетворений на роботизований телескоп у 2001 році.
Запланований великий телескоп Шмідта був закінчений в 1954 році і переїхав до обсерваторії Калар Альто в 1976 році, а телескоп Оскара-Люнінга зайняв його місце в обсерваторії.
Гамбургзький роботизований телескоп, що створений «Halfmann Teleskoptechnik» та працює з 2005 року.

Телескопи обсерваторії в інших місцях

У 1968 році 38 см рефлектор був встановлений Гамбурзькою обсерваторією на обсерваторії Стефаніон в Греції^[8].
Вищезгаданий телескоп Шмідта був перевезений до обсерваторії Калар Альто (Іспанія) в 1976 році. Деякі роботи було виконано з даними з Еффельсберга.
Гамбургзький роботизований телескоп був встановлений у березні 2013 року у місті Гуанахуато, Мексика в обсерваторії ЛаЛуз університету Гуанахуато. Зараз успішно працює під новою назвою TIGRE. Витрати та час спостереження розподіляються відповідно до тристоронньої угоди між університетами Льєжа, Гуанахуато і Гамбурга, де останній все ще є керівним.

Персоналії Гамбурзької обсерваторії

Директора обсерваторії

Йоганн Георг Репсолд (1802—1830).
Карл Рюмкер (директор у 1833—1857 рр.)^[9].
Георг Рюмкер (директор у 1857—1900 рр.).
Ріхард Шорр (1900—1941).
Отто Гекман (1941—1968)^[10]. У 1962 році став перешим головою новоствореної Європейської південної обсерваторії (ЕПО).
Альфред Бер (1968—1979).
Співдиректор із Бером: Альфред Вейгерт (1969—1992)^[11].

Бернгард Шмідт, винахідник камери Шмідта, працював в обсерваторії, у тому числі створював внесення телескопи й інструменти, виконував спостереження починаючи з 1916 року. Вальтер Бааде успішно подав пропозицію до Гамбурзького Сенату, щоб камера Шмідта була встановлена в 1937 році; робота зі встановлення була перервана Другою світовою війною аж до 1951 року і була завершена в 1954 році. Вальтеру Бааде також вдалося збудувати камеру Шмідта в обсерваторії Маунт-Вілсон в Каліфорнії^[12].

Доктор Казимір Граф виконав багато спостережень у Гамбурзі, доки не переїхав до Віденської обсерваторії в 1928 році.

Примітка

↑ Й. Г. Репсолд, засновник обсерваторії [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] (нім.)
↑ ^а ^б ^в A short history of the Hamburg Observatory—Principal Instruments of Hamburg Observatory. Uni-Hamburg. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано September 2015.
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 червня 2014. Процитовано 5 серпня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 лютого 2012. Процитовано 5 серпня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 червня 2007. Процитовано 5 серпня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ 100 100 Years of the Observatory Bergedorf. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 серпня 2016.
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 січня 2008. Процитовано 5 серпня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 8 листопада 2016. Процитовано 5 серпня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 травня 2011. Процитовано 5 серпня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Encyclopædia Britannica [Архівовано 11 червня 2015 у Wayback Machine.], Otto Heckmann
↑ http://adsabs.harvard.edu/full/1993MitAG..76...11.
↑ Walter Baade: A Life in Astrophysics, By Donald E. Osterbrock, Walter Baade, Princeton University Press, 2001 ISBN 0-691-04936-X, 9780691049366 270 pages http://books.google.com/books?id=_iXaBaXwRrQC [Архівовано 14 лютого 2017 у Wayback Machine.]

Бібліографія

Die Hamburger Sternwarte. («The Hamburg Observatory»), Report on the Hamburg Observatory by R. Schorr, English Translation by Hamburg Observatory
Einleitung zum Jahresbericht der Sternwarte Bergedorf für das Jahr 1906 ("The annual report for the Bergedorf Observatory for 1906), English Translation by Hamburg Observatory
Agnes Seemann: Die Hamburger Sternwarte in Bergedorf. In: Lichtwark-Heft Nr. 73. Verlag HB-Werbung, Hamburg-Bergedorf, 2008. ISSN 1862-3549.
Jochen Schramm: Die Bergedorfer Sternwarte im Dritten Reich. In: Lichtwark-Heft Nr. 58. Hrsg. Lichtwark-Ausschuß, Hamburg-Bergedorf, 1993.
J. Schramm, Sterne über Hamburg — Die Geschichte der Astronomie in Hamburg, 2. überarbeite und erweiterte Auflage, Kultur- & Geschichtskontor [Архівовано 25 січня 2021 у Wayback Machine.], Hamburg 2010, ISBN 978-3-9811271-8-8