Гамова Катерина Олександрівна
Катерина Олександрівна Гамова (з 2013 року виступала під прізвищем Гамова-Мукасей; нар.. 17 жовтня 1980, Челябінськ, Російська РФСР, СРСР) — російська волейболістка, гравчиня національної збірної Росії в 1999—2012 і 2014 роках, дворазова чемпіонка світу. Заслужений майстер спорту Росії. Найкраща спортсменка Росії у 2010 році. Факелоносиця церемонії відкриття Всесвітньої літньої Універсіади 2013 року в Казані. У 2022 році висловилася проти повномасштабного вторгнення в соціальній мережі Інстаграм, однак пост невдовзі видалила. Клубна кар'єраЧелябінськКатерина Гамова народилася в Челябінську 1980 року, навчалася в середній школі № 71 зі спортивними класами[3], волейболом почала займатися з восьмирічного віку під керівництвом своєї тітки Любові Борисівни[4]. До 11 років зріст Катерини становив вже 172 сантиметри[5], до цього часу вона остаточно вибрала волейбол, хоча спочатку відвідувала також баскетбольні та гандбольні тренування, і продовжила навчання волейболу в спортшколі «Метар» Металургійного району Челябінська[6]. 3 січня 1995 року, в 14-річному віці, Катерина була зарахована до челябінської команди майстрів «Метар»[7][8]. У 1996 році виграла перший титул у кар'єрі — Кубок Росії[9]. У Челябінську Катерина виступала на позиції центральної блокуючої, а в амплуа діагональної почала грати в 1997 році в молодіжній збірній, а потім і в «Уралочці»[10]. ЄкатеринбургУ 1998 році на зборах в Алушті Катерина Гамова отримала пропозицію переїхати до Єкатеринбурга в знамениту «Уралочку», очолювану тренером збірної Росії Миколою Карполем[7]. Спортсменка підписала контракт з клубом з Єкатеринбурга строком на 15 років[11]. У березні 1999 року «Уралочка» та її дочірня команда «Уралтрансбанк», за яку виступала Гамова, зустрілися у фіналі чемпіонату Росії і номінально друга команда ледь не обіграла першу, ведучи по сетах 2:1. Катерина Гамова вперше стала призером чемпіонату Росії, а про цьому матчі пізніше згадувала як про один з найкращих у своїй кар'єрі[11]. У тому ж сезоні в складі «Уралтрансбанку» вона також стала учасницею «Фіналу чотирьох» Кубка Європейської конфедерації волейболу, що проходив у Неаполі. У сезоні-2000/01 Катерина Гамова, виступаючи за основну «Уралочку», стала чемпіонкою Росії і бронзовою призеркою Ліги чемпіонів. У півфіналі головного єврокубка, що проходив у Нижньому Тагілі, вона принесла команді 37 очок, але їх не вистачило для перемоги над італійською «Моденою». За підсумками сезону-2002/03 Гамова втретє поспіль стала чемпіонкою Росії, але чергова спроба «Уралочки» виграти Лігу чемпіонів знов закінчилася невдало: незважаючи на чудову гру Гамової, що стала найрезультативнішою на «Фіналі чотирьох» в польській Пилі, її команда у фіналі поступилася «Канну». Наступний чемпіонат Росії Катерина Гамова відіграла у команді «Динамо» (Московська область), що входила в систему «Уралочки». У півфіналі з «Балаковською АЕС» вона встановила рекорд чемпіонату — 43 очки, у фіналі з «Уралочкою» забила 34, але перемога в підсумку залишилася за колективом з Єкатеринбурга. МоскваВосени 2004 року Катерина Гамова оголосила про рішення піти з «Уралочки» до московського «Динамо». Рішення про розірвання контракту з «Уралочкою», що діяв до 2013 року, було прийнято Залізничним районним судом Єкатеринбурга; наприкінці 2004 року перехід спортсменки в «Динамо» був затверджений на засіданні Всеросійської федерації волейболу[12]. У квітні 2005 року «Динамо» і «Уралочка» очікувано зустрілися у фіналі чемпіонату Росії, де нова команда Гамової нічого не змогла протиставити ослабленій «Уралочці» і поступилася з рахунком 0:3. У 2006—2009 роках Гамова в складі «Динамо» тричі ставала чемпіонкою Росії і один раз срібною призеркою.  СтамбулСезон 2009/10 років Катерина Гамова провела в Туреччині, виступаючи за стамбульський «Фенербахче». Почавши з виграшу Суперкубка Туреччини, «Фенербахче» без єдиної поразки переміг в Кубку і чемпіонаті країни і лише у фіналі Ліги чемпіонів — 39-му матчі сезону — переможна серія була перервана. Черговий індивідуальний приз завоювала Катерина Гамова, стала найрезультативнішою на «Фіналі чотирьох» у Каннах. Влітку 2010 року російська діагональна перейшла до казанського «Динамо». КазаньУ складі казанського «Динамо» Катерина Гамова провела шість сезонів і стала однією з головних творців успіхів команди, яка виграла у 2011—2015 роках п'ять чемпіонатів Росії поспіль. Тричі Катерина ставала володаркою Призу Людмили Булдакової як найкраща волейболістка російської першості[13][14][15]. Навесні 2014 року вона завоювала золоті медалі Ліги чемпіонів і клубного чемпіонату світу і була визнана найціннішою гравчинею обох турнірів. У складі казанської команди вона також двічі перемагала у розіграшах Кубка Росії. Лише сезон-2015/16, частина якого Катерина Гамова пропустила через рецидив травми ноги, не приніс їй та «Динамо» жодного титулу. Після закінчення цього сезону волейболістка не стала продовжувати контракт з казанським клубом і заявила, що рішення про продовження кар'єри прийме після Олімпійських ігор у Ріо-де-Жанейро[16]. 18 травня 2016 року в прямому ефірі телеканалу «Матч ТВ» Катерина повідомила, що завершує професійну кар'єру через неможливість взяти участь на Олімпійських іграх в Ріо за станом здоров'я[17]. Прощальний матч Катерини Гамової відбувся 1 жовтня 2016 року в казанському Центрі волейболу «Санкт-Петербург». У ньому взяли участь найсильніші склади динамівок Москви і Казані. Стартовий сет Гамова зіграла за «Динамо-Казань», початок другого ігрового відрізку провела в складі московського «Динамо», залишивши майданчик після першої технічної перерви. Ігрова майка з прізвищем «Гамова» була піднята під склепіння Центру волейболу, а її 11-й ігровий номер в казанському клубі виведений з обігу[18]. Кар'єра в збірній Росії З 1997 року Катерина Гамова виступала у складі молодіжної збірної Росії, виграла чемпіонат світу-1997 і срібло чемпіонату Європи-1998. Восени 1998 року вирушила зі збірною Росії в Японію на чемпіонат світу, але на майданчик не виходила: Микола Карполь акредитував молоду волейболістку як тренера, давши їй можливість відчути атмосферу великого турніру[19]. У 1999 році Катерина Гамова провела перші матчі у складі збірної Росії: в січні вона грала на міжнародному турнірі в Бремені, у червні — у кваліфікаційних матчах чемпіонату Європи і на турнірі Montreux Volley Masters в Швейцарії. У липні у складі студентської збірної стала срібним призером Універсіади, що проходила в іспанській Пальмі, а потім приєдналася в головній команді і провела кілька ігор в рамках Світового Гран-прі в Китаї. Звідти вона вирушила в молодіжну збірну, яку наздогнала в Москві за кілька годин до вильоту в Канаду на чемпіонат світу[20]. Молодіжний чемпіонат світу завершився тріумфально для російської команди, а її лідерка Катерина Гамова стала найрезультативнішою гравчинею турніру і від канадських журналістів отримала співзвучне з прізвищем прізвисько «Game over», що характеризує блискучу гру[7]. У тому ж 1999 році знову в складі національної збірної Катерина Гамова виграла свій перший чемпіонат Європи і срібну медаль Кубка світу. Влітку 2000 року Гамова завоювала приз найкращої блокуючої фінального турніру Гран-прі і була включена до заявки збірної Росії на Олімпійські ігри в Сіднеї. Вона не була гравцем стартового складу команди Миколи Карполя, яка виграла срібні медалі, але виходила на майданчик в семи матчах і набрала 9 очок. У складі збірної в 2001 році виграла чемпіонат Європи і яскраво виступила на Всесвітньому Кубку чемпіонів, де була найкращою з гри на блоці і найрезультативнішим (102 очки) гравцем турніру, випередивши на 3 очки подругу по команді Євгена Артамонову[21]. У 2002 році збірна Росії переможно завершила черговий розіграш Гран-прі і стала третьою на чемпіонаті світу в Німеччині. На світовій першості Катерина Гамова набрала 209 очок, поступившись за результативністю тільки кубинці Юмілці Руїс, була другою по грі на блоці і на подачі[22]. На Олімпійських іграх в Афінах лідерські якості, характер і майстерність Катерини Гамової проявилися особливо переконливо: разом з Любов'ю Соколовою їй довелося розділити практично все навантаження в нападі російської команди. Гамова стала найрезультативнішим гравцем олімпійського турніру, набравши 204 очки: 160 в атаці, 31 на блоці і 13 на подачі. По ефективності блоку Катерина перевершила всіх, за відсотком реалізації атак була на турнірі третьою, але найкраща за цим показником китаянка Чжан Пін атакувала майже вдвічі менше (182 рази проти 349 у Гамової)[23]. У програній в рівній боротьбі збірній Китаю фінальній грі, що стала одним з найкрасивіших подій Олімпіади, Гамова заробила 33 очки, після матчу не могла стримати сліз, а в інтерв'ю журналістам сказала: «Нам ще є до чого прагнути…»[24] У листопаді 2006 року російська команда вперше виграла чемпіонат світу; у фінальному матчі проти Бразилії Гамова набрала 28 очок, в тому числі останнє, що завершило драматичну п'яту партію на користь Росії. Із загальною результативністю на турнірі Гамова зайняла 4-е місце[25]. При новому тренерові збірної Росії, італійцю Джованні Капраре, Катерина Гамова незмінно була учасницею всіх офіційних турнірів. У 2007 році вона стала бронзовим призером і найрезультативнішим гравцем чемпіонату Європи в Бельгії і Люксембурзі[26]. Після Олімпійських ігор-2008 в Пекіні, де збірна Росії не змогла стати призером, Гамова ненадовго перервала кар'єру в національній збірній, але повернулася в команду, керовану вже Володимиром Кузюткіним, під час наступного великого старту — розіграшу Гран-прі 2009 року[27]. 14 листопада 2010 року в Токіо Катерина Гамова, як і чотирма роками раніше, поставила переможну крапку в фінальному матчі чемпіонату світу, а всього в грі зі збірною Бразилії вона набрала 35 очок з 106, забитих збірною Росією[28]. За видатну гру Гамова була нагороджена призом MVP чемпіонату світу. У Росії вона була визнана найкращою спортсменкою року за версіями «Радянського спорту», «Спорт-Експресу»[29], «Нових известий»[30], стала лауреатом призу «Золотий п'єдестал» за версією глядачів телеканалу «Росія-2»[31] і премії «Срібна лань» Федерації спортивних журналістів Росії[32]. В липні — серпні 2012 року Катерина Гамова вчетверте була учасницею Олімпійських ігор. У Лондоні збірна Росії повторила результат попередньої Олімпіади, не зумівши вийти до півфіналу і поборотися за медалі. Після закінчення турніру Гамова заявила, що швидше за все, не виступить на наступних Іграх[33], пізніше підтвердила рішення завершити кар'єру в збірній[9], але восени 2014 року зіграла за неї на чемпіонаті світу в Італії[34]. Тренерська роботаНа початку 2017 року Катерина Гамова було призначено куратором російських жіночих юніорських збірних і асистентом головного тренера збірної Росії U18[35]. На дебютному турнірі Гамової на посаді тренера — чемпіонаті Європи серед дівчат, що відбувся у квітні в нідерландському Арнемі, — російська команда завоювала золоті медалі. За підсумками світової першості у цій віковій категорії, що проходив у серпні в Аргентині, збірна Росії зайняла третє місце. У липні 2017 року Катерина Гамова була у складі делегації на першому в історії чемпіонаті Європи серед дівчат до 16 років у Болгарії[36], який приніс юним росіянкам срібні нагороди. Фізичні параметриДосягненняЗі збірними Росії
З клубами
Особисті
Нагороди та звання
Поза майданчиками
Примітки
Література
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
