Ганський Олексій Павлович
Олексі́й Па́влович Га́нський (рос. Алексей Павлович Ганский; 8 (20) липня 1870, Одеса — 29 липня (11 серпня) 1908, Сімеїз) — астроном, геодезист і гравіметрист. ЖиттєписНародився в Одесі. Закінчив Новоросійський університет в Одесі. Стажувався в Пулковській обсерваторії. Слухав лекції в Сорбонні. Працював в Паризькій, Потсдамській і Медонській обсерваторіях, з 1905 — співробітник Пулковської обсерваторії, ініціатор створення в 1908 році її Сімеїзького відділення. Основні наукові дослідження відносяться до фізики Сонця. Отримав виняткові за якістю фотографії сонячних плям, виявив залежність форми сонячної корони від кількості плям. У 1905 встановив, що середня тривалість життя окремих гранул становить 2-5 хвилин, потім вони розпадаються і замінюються новими. Брав участь в експедиціях на Нову Землю, до Іспанії і Середньої Азії для спостережень повних сонячних затемнень, в 1897—1905 зробив дев'ять сходжень на Монблан для визначення сонячної постійної, позазатемнених спостережень сонячної корони, спостережень Венери. У 1899—1901 брав участь в експедиції на Шпіцберген для градусних вимірювань і визначення сили тяжіння. Секретар Російського відділення Міжнародної сонячної комісії, віце-президент Російського астрономічного товариства. Медаль ім. П. Ж. С. Жансена Паризької АН (1904). Втонув під час купання в шторм 29 липня (11 серпня) 1908 року в Сімеїзі. Похований на території Полікурівського меморіалу в Ялті. Роботи
Вшанування пам'ятіЙого ім'ям названий місячний кратер Ганський (Ganskiy) і мала планета (1118 Hanskya), відкрита С. І. Белявським і Н. Івановим 29 серпня 1927 року в Сімеїзькій обсерваторії. На честь Ганського названі вулиці в смт Сімеїзі і в Ялті. Література
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia