Гаральд фон Гіршфельд

Гаральд фон Гіршфельд
нім. Harald von Hirschfeld
Народився	10 липня 1912(1912-07-10)  Ваймар, Німецький Райх
Помер	18 січня 1945(1945-01-18) (32 роки)  Дукельський перевал, Вишній Комарник, Свидник, Пряшівський край, Словаччина
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Друга світова війна
Військове звання	Генерал-лейтенант
Нагороди

Гаральд Зігварт Ганс Люце фон Гіршфельд (нім. Harald Siegwart Hans Lutze von Hirschfeld; 10 липня 1912, Веймар — 18 січня 1945) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

В 1933 році вступив в поліцію Касселя. 29 жовтня 1935 року добровільно перейшов у рейхсвер. Служив в 98-му гірському полку 1-ї гірської дивізії, командував взводом, потім — протитанковою ротою. Учасник Польської, Норвезької і Французької кампаній. З 6 грудня 1940 року — командир 7-ї роти свого полку. Учасник Німецько-радянської війни. 28 листопада 1941 року був відкликаний в Берлін і повернувся до своїх обов'язків 12 січня 1942 року. З 26 квітня по 23 жовтня 1942 року — командир 2-го батальйону свого полку. З 1 липня 1943 року — командир батальйону, з 3 жовтня 1943 по 21 липня 1944 року — 98-го гірського полку 1-ї гірської дивізії. З 1 вересня 1944 року — командир 564-ї, з 15 вересня 1944 року — 337-ї, з 22 вересня 1944 року — 78-ї народно-гренадерської (з 1 січня 1945 року — народно-штурмової) дивізії. 18 січня був важко поранений під час авіанальоті і того ж дня помер.

Був одружений з графинею Сильвіною Денгофф, дочкою колишнього імператорського генерального консула в Аргентині. В 1954 році вдова вийшла заміж за Адольфа Галланда.

• Єфрейтор резерву (30 вересня 1936)
• Оберєгер (12 листопада 1936)
• Фельдфебель резерву (10 грудня 1936)
• Лейтенант резерву (1 вересня 1937)
• Лейтенант (1 вересня 1938)
• Оберлейтенант (1 червня 1940)
• Гауптман (1 квітня 1942)
• Майор (21 січня 1943)
• Оберстлейтенант (1 грудня 1943)
• Оберст (1 липня 1944)
• Генерал-майор (15 січня 1945)
• Генерал-лейтенант (10 лютого 1945, посмертно)

• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» (8 листопада 1938)
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
• Залізний хрест
  • 2-го класу (1 листопада 1939)
  • 1-го класу (28 червня 1941)
• Нагрудний знак «За поранення»
  • в чорному (23 липня 1941)
  • в сріблі (23 вересня 1941)
  • в золоті (2 жовтня 1941)
• Штурмовий піхотний знак в сріблі (25 липня 1941)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • лицарський хрест (15 листопада 1941)
  • дубове листя (№ 164; 23 грудня 1942)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (1 серпня 1942)
• Орден Корони Румунії, лицарський хрест з мечами

• Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Ritterkreuzträger der Deutschen Wehrmacht 1939—1945.
• Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940—1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
• Vetter, F., Die 78. Infanterie- und Sturm-Division 1938—1945 — Aufstellung — Bewaffnung — Einsätze — Soldaten, Nebel Verlag GmbH, Eggolsheim, Deutschland, 2004