Гарнага Богдан Павлович

Гарнага Богдан Павлович
Гарнага Богдан Павлович;
Полковник
	Командир бригади
Загальна інформація
Народження	6 грудня 1991 (33 роки); Озерна Київська область
Громадянство	Україна
Національність	Українець
Alma Mater	НАСВ (2014)
Псевдо	Бахмат
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	72 ОМБр ; 58 ОМПБр ; 14 ОМБр ; 65 ОМБр ; Шаблон:9 ОББС СБС
Війни / битви	Війна на сході України Бої на кордоні (2014); Бої у Волноваському районі (2014—2016); Бої за Авдіївку (2016—2017); Світлодарська дуга (2017—2018); Бої під Горлівкою (2019—2020); Бої за Авдіївку (2021); Бої за Піски (2021); Бої за Конотоп (2022); Бої за Чернігів (2022); Бої за Попасну (2022); Бої за Авдіївку (2022); Бої за Куп'янськ (2023);
Командування
	Командир взводу Командир роти Заступник командира військової частини Командир військової частини Начальник штабу бригади Командир бригади
Нагороди та відзнаки
	Медаль «За жертовність і любов до України»

Богда́н Па́влович Гарна́га (нар. 6 грудня 1991(19911206), с. Озерна, Білоцерківський район, Київська область, Україна) — український військовослужбовець, Збройних сил України. Учасник російсько-української війни. Позивний «Бахмат».

Біографія

Закінчив школу в селі Озерна Білоцерківського району.

Випускник Київського військового ліцею імені Івана Богуна 2009 року.

Вступив на військову службу за контрактом, закінчив школу сержантів, був направлений до 72-ї окремої механізованої бригади (в/ч А2167, м. Біла Церква), 2 батальйон, 6 рота.

Російсько-українська війна

21 червня 2014 року закінчив Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, факультет бойового застосування військ за спеціальністю «управління діями підрозділів механізованих військ»^[1]. Отримав звання лейтенанта, був призначений на посаду командира взводу 72-ї бригади, і вже 28 червня виїхав у зону проведення антитерористичної операції на Схід України, в район м. Амвросіївка.

Із січня 2015 — командир 7-ї «шаленої» роти 3-го механізованого батальйону 72 ОМБр.

У 2014—2015 виконував завдання поблизу Старобешеве, брав участь у вивезенні поранених після боїв за Іловайськ, воював біля Старогнатівки, Петрівського та Білої Кам'янки, у Волноваському районі. Під Білою Кам'янкою утримував лінію оборони у 8 км лише з 74 бійцями, підрозділ «Бахмата» вибив з села дві роти ворога і зайняв панівну висоту^[2]. З грудня 2016 разом зі своєю ротою тримав оборону на опорному пункті «Зеніт» поблизу Донецького аеропорту, в районі Авдіївки.

Пономасштабне вторгнення зустрів у 58-й бригаді ^[3]

Служив начальником штабу 65-ої окремої механізованої бригади ^[4].

Нагороди

Орден Богдана Хмельницького ІІ ступеня (07.03.2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України^[5].
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (07.06.2021) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.^[6]
Медаль «За військову службу Україні» (02.12.2016) — за особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час виконання військового обов'язку, та з нагоди Дня Збройних Сил України.^[7]
Нагрудний знак «Знак пошани». (2015)
Медаль «За оборону Волновахи». (2016)
Медаль «За жертовність і любов до України» УПЦ КП (04.03.2017)^[8]
Медаль "За оборону Маріуполя". (2015)
“Вогнепальна зброя”. (2022)
“Вогнепальна зброя”. (2023)