Гауссові біноміальні коефіцієнти (а також гауссові коефіцієнти, гауссові многочлени або q-біноміальні коефіцієнти) — це q-аналог біноміальних коефіцієнтів. Гауссів біноміальний коефіцієнт
— це многочлен від q з цілими коефіцієнтами, значення якого, якщо покласти q рівним степеню простого числа, підраховує число підпросторів розмірності k у векторному просторі многовиду n над скінченним полем з q елементами.
Визначення
Гауссові біноміальні коефіцієнти визначають так:
,
де m і r — невід'ємні цілі числа.
У статті Смирнова і книзі Васильєва замість круглих дужок використано квадратні:
![{\displaystyle \left[{\begin{array}{c}m\\r\\\end{array}}\right]_{q}}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/d846148212d012f504ff833ccf5f513deb6e242f)
для
значення дорівнює 1, оскільки чисельник і знаменник є порожніми добутками. Хоча формула в першому виразі є раціональною функцією, насправді вона задає многочлен. Зауважимо, що формулу можна застосувати для
, що дає 0 через наявність множника
в чисельнику згідно з другим виразом (для будь-якого більшого r множник 0 присутній у чисельнику, але подальші прості множники будуть із негативними степенями q, тому явний другий вираз зручніший). Усі множники в чисельнику і знаменнику діляться на 1 − q з часткою у вигляді q-числа:
![{\displaystyle [k]_{q}={\frac {1-q^{k}}{1-q}}=\sum _{0\leqslant i<k}q^{i}=1+q+q^{2}+\cdots +q^{k-1};}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/e0dd69db7811c3e50eab24790eb8da5c8353f1f0)
Це дає еквівалентну формулу
![{\displaystyle {m \choose r}_{q}={\frac {[m]_{q}[m-1]_{q}\cdots [m-r+1]_{q}}{[1]_{q}[2]_{q}\cdots [r]_{q}}}\quad (r\leqslant m),}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/303c1830283621163d1c9cc0a9a351d169265c1c)
яка робить очевидним факт, що підстановка
в
дає звичайний біноміальний коефіцієнт
. У термінах q-факторіала
формулу можна переписати як
![{\displaystyle {m \choose r}_{q}={\frac {[m]_{q}!}{[r]_{q}!\,[m-r]_{q}!}}\quad (r\leqslant m)}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/a9751b7d7214c660a73e9d3ac1b41de617cf7249)
Ця компактна форма (яку часто дають як визначення), однак, приховує існування багатьох спільних множників в чисельнику і знаменнику. Цей вигляд робить очевидною симетрію
для
.
На відміну від звичайного біноміального коефіцієнта, гауссів біноміальний коефіцієнт має скінченні значення для
(границя має аналітичний сенс для
):
![{\displaystyle {\infty \choose r}_{q}=\lim _{m\rightarrow \infty }{m \choose r}_{q}={\frac {1}{[r]_{q}!\,(1-q)^{r}}}}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/f9f102bb98e4b9cc4f7e5fae7a49e3aa78c0914a)
Приклади






Комбінаторний опис
Замість цих виразів алгебри, можна також дати комбінаторне визначення гауссових біноміальних коефіцієнтів. Звичайний біноміальний коефіцієнт
підраховує r-сполуки, вибрані зі множини з m елементами. Якщо розподілити m елементів як різні символи в слові довжини m то кожна r-сполука відповідає слову довжини m складеному з алфавіту з двома буквами, скажімо, {0,1}, з r копіями букви 1 (яка вказує, що букву вибрано) і з m − r копіями букви 0 (для решти позицій).
Слова
, Що використовують нулі і одиниці, це 0011, 0101, 0110 1001, 1010, 1100.
Щоб отримати з цієї моделі гауссів біноміальний коефіцієнт
, достатньо порахувати кожне слово з множником qd, де d дорівнює числу «інверсій» у слові — число пар позицій, для яких ліва позиція пари дорівнює 1, а права позиція містить 0 у слові. Наприклад, існує одне слово з 0 інверсіями, 0011. Є одне слово з однією інверсією, 0101. Є два слова з двома інверсіями, 0110 і 1001. Існує одне слово з трьома інверсіями, 1010, і, нарешті, одне слово з чотирма інверсіями, 1100. Це відповідає коефіцієнтам у
.
Можна показати, що так певні многочлени задовольняють тотожностям Паскаля, наведеним нижче, а тому збігаються з многочленами, визначеними алгебрично. Візуальний спосіб побачити це визначення — зіставити кожному слову шлях через прямокутну решітку з висотою r і шириною m − r з нижнього лівого кута в правий верхній кут, при цьому крок вправо робиться для літери 0 і крок вгору для літери 1. Тоді число інверсій у слові дорівнює площі частини прямокутника знизу під шляхом.
Властивості
Подібно до звичайних біноміальних коефіцієнтів гауссові біноміальні коефіцієнти контрсиметричні, тобто інваріантні відносно відображення
:

Зокрема,


Назва гауссів біноміальний коефіцієнт пояснюється фактом, що його значення в точці
дорівнює

для всіх m і r.
Аналоги тотожностей Паскаля для гауссових біноміальних коефіцієнтів

і

Є аналоги біноміальних формул і узагальнені ньютонові версії їх для від'ємних цілих степенів, хоча в першому випадку гауссові біноміальні коефіцієнти не з'являються як коефіцієнти:

і

і при
тотожності перетворюються на
![{\displaystyle \prod _{k=0}^{\infty }(1+q^{k}t)=\sum _{k=0}^{\infty }{\frac {q^{k(k-1)/2}t^{k}}{[k]_{q}!\,(1-q)^{k}}}}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/994e7a8dd56b63ff627a65a3352baa089c6d5121)
і
![{\displaystyle \prod _{k=0}^{\infty }{\frac {1}{(1-q^{k}t)}}=\sum _{k=0}^{\infty }{\frac {t^{k}}{[k]_{q}!\,(1-q)^{k}}}.}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/6943d1a84e3450afe575f9838711e784189dea08)
Перша тотожність Паскаля дозволяє обчислити гауссові біноміальні коефіцієнти рекурсивно (відносно m), використовуючи початкові «граничні» значення

І, між іншим, показує, що гауссові біноміальні коефіцієнти є реально многочленами (від q). Друга тотожність Паскаля випливає з першої за допомогою підстановки
і інваріантності гауссових біноміальних коефіцієнтів відносно відбиття
. З тотожностей Паскаля випливає

що приводить (при ітераціях для m, m — 1, m — 2 ,….) до виразу для гауссових біноміальних коефіцієнтів, як у визначенні вище.
Застосування
Гауссові біноміальні коефіцієнти з'являються в підрахунку симетричних многочленів і в теорії розбиття чисел. Коефіцієнт q r в

є числом розбиттів числа r на m або менше частин, кожна з яких не більша від n. Еквівалентно, це також число розбиттів числа r на n або менше частин, кожна з яких не більша від m.
Гауссові біноміальні коефіцієнти відіграють також важливу роль у перерахуванні проєктивних просторів, визначених над скінченним полем. Зокрема, для будь-якого скінченного поля Fq з q елементами, гауссів біноміальний коефіцієнт

підраховує число k-вимірних векторних підпросторів n-вимірного векторного простору над Fq (грассманіан). Якщо розкласти у вигляді многочлена від q, це дає добре відомий розклад грассманіана на комірки Шуберта. Наприклад, гауссів біноміальний коефіцієнт

є числом одновимірних підпросторів у (Fq)n (еквівалентно, число точок у асоційованому проєктивному просторі). Більш того, якщо q дорівнює 1 (відповідно, −1), гауссів біноміальний коефіцієнт дає ейлерову характеристику відповідного комплексного (відповідно, дійсного) грассманіана.
Число k-вимірних афінних підпросторів Fqn дорівнює
.
Це дозволяє іншу інтерпретацію тотожності

як підрахунок (r − 1)-вимірних підпросторів (m − 1)-вимірного проєктивного простору для фіксованої гіперплощини і в цьому випадку підраховується кількість підпросторів, що містяться в цій фіксованій гіперплощині. Ці підпростори містяться в бієктивній відповідності з (r — 1)-вимірними афінними підпросторами простору, отриманого тлумаченням цієї фіксованої гіперплощини як гіперплощини на нескінченності.
У теорії квантових груп прийнято дещо відмінні угоди у визначенні. Квантові біноміальні коефіцієнти рівні
.
Ця версія квантового біноміального коефіцієнта симетрична відносно
і
.
Трикутники
Гауссові біноміальні коефіцієнти можна розташувати у вигляді трикутника для кожного q і цей трикутник для q = 1 збігається з трикутником Паскаля.
Якщо розміщувати рядки цих трикутників в один рядок, отримаємо такі послідовності OEIS:
Примітки
Література
- Смирнов Е. Ю. Диаграммы Юнга и q-комбинаторика // Квант. — 2015. — № 1 (17 липня). — С. 7-12. — ISSN 0130-2221. Архівовано з джерела 22 квітня 2018. Процитовано 3 червня 2021.
- Кузьмин О.В. Обобщённые пирамиды Паскаля и их приложения. — Новосибирск : «Наука» Сибирская издательская фирма РАН, 2000. — ISBN 5-02-031578-8.
- Exton H. q-Hypergeometric Functions and Applications. — New York : Halstead Press, 1983. — ISBN 0853124914.
- Eugene Mukhin. Symmetric Polynomials and Partitions. Архівовано з джерела 10 грудня 2004.
- Ratnadha Kolhatkar. Zeta function of Grassmann Varieties. — 2004. — January. Архівовано з джерела 27 лютого 2021. Процитовано 3 червня 2021.
- Weisstein, Eric W. q-біноміальні коефіцієнти(англ.) на сайті Wolfram MathWorld.
- Henry Gould. The bracket function and Fontene-Ward generalized binomial coefficients with application to Fibonomial coefficients // Fibonacci Quarterly. — 1969. — Т. 7 (17 липня). — С. 23–40.
- Alexanderson G. L. A Fibonacci analogue of Gaussian binomial coefficients // Fibonacci Quarterly. — 1974. — Т. 12 (17 липня). — С. 129–132.
- George E. Andrews. Applications of basic hypergeometric functions // SIAM Rev.. — 1974. — Т. 16, вип. 4 (17 липня). — DOI:10.1137/1016081.
- Peter B. Borwein. Padé approximants for the q-elementary functions // Construct. Approx.. — 1988. — Т. 4, вип. 1 (17 липня). — С. 391–402. — DOI:10.1007/BF02075469.
- John Konvalina. Generalized binomial coefficients and the subset-subspace problem // Adv. Appl. Math.. — 1998. — Т. 21 (17 липня). — С. 228–240. — DOI:10.1006/aama.1998.0598.
- Di Bucchianico A. Combinatorics, computer algebra and the Wilcoxon-Mann-Whitney test // J. Stat. Plann. Inf.. — 1999. — Т. 79 (17 липня). — С. 349–364. — DOI:10.1016/S0378-3758(98)00261-4.
- John Konvalina. A unified interpretation of the Binomial Coefficients, the Stirling numbers, and the Gaussian coefficients // Amer. Math. Monthly. — 2000. — Т. 107, вип. 10 (17 липня). — С. 901–910.
- Boris A. Kupershmidt. q-Newton binomial: from Euler to Gauss // J. Nonlin. Math. Phys.. — 2000. — Т. 7, вип. 2 (17 липня). — С. 244–262. — arXiv:math/0004187. — Bibcode:2000JNMP....7..244K. — DOI:10.2991/jnmp.2000.7.2.11.
- Henry Cohn. Projective geometry over F1 and the Gaussian Binomial Coefficients // Amer. Math. Monthly. — 2004. — Т. 111, вип. 6 (17 липня). — С. 487–495. Архівовано з джерела 15 травня 2021. Процитовано 3 червня 2021.
- Kim T. q-Extension of the Euler formula and trigonometric functions // Russ. J. Math. Phys.. — 2007. — Т. 14, вип. 3 (17 липня). — С. 275–278. — Bibcode:2007RJMP...14..275K. — DOI:10.1134/S1061920807030041.
- Kim T. q-Bernoulli numbers and polynomials associated with Gaussian binomial coefficients // Russ. J. Math. Phys.. — 2008. — Т. 15, вип. 1 (17 липня). — С. 51–57. — Bibcode:2008RJMP...15...51K. — DOI:10.1134/S1061920808010068.
- Roberto B. Corcino. On p,q-binomial coefficients // Integers. — 2008. — Т. 8 (17 липня). — С. #A29.
- Gevorg Hmayakyan. Recursive Formula Related To The Mobius Function. — 2009. — 17 липня. Архівовано з джерела 6 травня 2021. Процитовано 3 червня 2021.