Гафіатуллін Сулейман Халілович

Гафіатуллін Сулейман Халілович
Гафіатуллін Сулейман Халілович
тат. Сөләйман Хәлил улы Гафиятуллин
Голова Західноказахстанського облвиконкому
	січень 1948 — 1952
Попередник	Хусаїн Сахабалович Ішанов
Наступник	Павло Порфирович Волошко
Голова Східноказахстанського облвиконкому
	вересень 1946 — січень 1948
Попередник	Василь Іванович Рощупкін
Наступник	Жомарт Адамов
Нарком / Міністр зернових та тваринницьких радгоспів Казахської РСР
	1945 — 1946
Попередник	Василь Іванович Рощупкін
Наступник	Жомарт Адамов
Голова Ради Народних Комісарів Татарської АРСР
	1940 — 1943
Попередник	Амін Халілович Тинчеров
Наступник	Саїд Мінгазович Шарафєєв
Народився	1 січня 1905 ; Чистополь, Казанська губернія, Російська імперія
Помер	1 травня 1983 (78 років) ; Алмати, Казахська РСР, СРСР
Похований	Центральне кладовище Алматиd
Відомий як	політик
Країна	СРСР
Національність	татарин
Alma mater	Вища партійна школа при ЦК КПРС[d]
Політична партія	КПРС
Нагороди

Сулейман Халілович Гафіатуллін (нар. 1905(1905), місто Чистополь Казанської губернії, тепер Татарстан, Російська Федерація — 1 травня 1983) — радянський діяч, голова Ради народних комісарів Татарської АРСР, голова виконавчих комітетів Східно-Казахстанської і Західно-Казахстанської обласних рад. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання (1941—1946).

Біографія

У 1922 році закінчив педагогічний технікум в місті Єкатеринбурзі.

З 1922 по 1938 рік працював у Чистопольській міській пожежній команді, був пожежним інструктором Арського кантону, старшим інспектором Управління пожежної охорони міста Казані, начальником пожежної охорони Казанського заводу № 124 Татарської АРСР.

Член ВКП(б) з 1930 року.

У 1938—1939 роках — секретар Ленінського районного комітету ВКП(б) міста Казані.

У 1939—1940 роках — секретар Татарського обласного комітету ВКП(б) з кадрів.

У 1940—1943 роках — голова Ради народних комісарів Татарської АРСР. Під час війни виконував обов'язки голови Ради оборони Татарської АРСР.

У 1943—1945 роках — слухач Вищої школи партійних організаторів при ЦК ВКП(б).

У 1945—1946 роках — народний комісар (міністр) зернових і тваринницьких радгоспів Казахської РСР.

У вересні 1946 — січні 1948 року — голова виконавчого комітету Східно-Казахстанської обласної Ради депутатів трудящих.

У січні 1948 — 1952 року — голова виконавчого комітету Західно-Казахстанської обласної Ради депутатів трудящих.

У 1952—1953 роках — начальник Головного управління у справах сільського і колгоспного будівництва при РМ Казахської РСР.

У 1953—1954 роках — начальник Головного управління матеріально-технічного постачання Міністерства радгоспів Казахської РСР.

У 1954—1958 роках — директор радгоспу імені М. Маметової Акмолінського району Акмолінської області Казахської РСР.

З 1958 по 1959 рік перебував на пенсії.

У 1959—1961 роках — заступник начальника Головного управління по будівництву радгоспів і машинно-тракторних станцій Міністерства радгоспів Казахської РСР.

З 1961 року — на пенсії.