Гаєвський Аполлінарій Миколайович

Гаєвський Аполлінарій Миколайович
Народився	1897  Кам'янець-Подільськ, Російська імперія
Помер	1990  Донецьк, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Діяльність	шахіст
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди

Аполліна́рій Микола́йович Гає́вський (1897—1990) — радянський шахіст, учасник шести чемпіонатів УРСР, один із найсильніших шахістів Донбасу.

Навчався на математичному відділі фізико-математичного факультету Кам'янець-Подільського державного українського університету (дійсний студент від 30 вересня 1919 року).

Найсильніший шахіст Кам'янця-Подільського на початку 1920-х років. Неодноразовий чемпіон міста. Так, 1926 року в чемпіонаті Кам'янця-Подільського набрав 8 очок і випередив другого й третього призерів на 1,5 очка ^[1]. Учасник першого чемпіонату УРСР з шахів (1924) — 4 очка з 10 (7-9 місце).

Виступав і в наступних чемпіонатах УРСР. У перших чемпіонатах УРСР представляв Кам'янець-Подільський. 1930 року переїхав у Сталіно (нині Донецьк), і в подальшому на чемпіонатах України представляв Донецьк.

Усього у шести фінальних турнірах чемпіонатів України зіграв 81 партію (26 перемог, 16 нічиїх, 39 поразок). Гаєвський — єдиний серед учасників першого чемпіонату, який продовжував грати і в післявоєнних фінальних першостях України.

8-разовий чемпіон Донецької області (востаннє у 1962 році у віці 65 років), 10-разовий чемпіон Донецька (востаннє у 1965 році у віці 68 років).

У віці 74 років він переміг в особистій першості Донецької обласної ради ДСТ «Авангард» (16 учасників за коловою системою), випередивши молодих (20-35 років), але досвідчених — майстра спорту Бориса Клюкіна, кандидатів у майстри Василя Драгунова, Михайла Стародуба, Олексія Олексієнко та інших.

Аполлінарій Гаєвський прожив 93 роки, і до самої старості жваво цікавився шахами. Зокрема, він ще у 80-річному віці перемагав в обласних та міських змаганнях кандидатів у майстри, кожен з яких був разів на чотири молодший за нього.

За фахом — учитель математики. Дружина та донька — теж учителі.

Аполлінарій Гаєвський зіграв у 6-ти фінальних турнірах чемпіонатів України, набравши загалом 36 очок із 81 можливого (+26-39=16).

• Лазарєв Ю. М. Творчість шахістів України. — К.: Здоров'я, 1982. — С. 22, 23, 27, 150—151.
• Завальнюк О. М. Історія Кам'янець-Подільського державного українського університету в іменах (1918—1921 рр.). — Кам'янець-Подільський, 2006. — С. 433.
• Газета «Ладья»
• Клим К. П. Каменец-Подольск: Работа на местах // 64. Шахматы и шашки в рабочем клубе. — 1925. — № 7—8 (30 апреля). — С. 8.
• Всеукраинские шахматно-шашечные состязания // 64. Шахматы и шашки в рабочем клубе. — 1925. — № 11 (15 июня). — С. 8—10.
• Клим К. Каменец-Подольск: Работа на местах // 64. Шахматы и шашки в рабочем клубе. — 1925. — № 11 (15 июня). — С. 11—12.
• Будзей Олег. Кам'янець шаховий у 1922—1926 роках // Подолянин. — 2010. — 26 лютого. — С. 8.