Гватемальська картопляна міль

Гватемальська картопляна міль
Уражена картопля
Біологічна класифікація редагувати
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Лускокрилі (Lepidoptera)
Родина: Виїмчастокрилі молі (Gelechiidae)
Рід: Tecia
Вид:
T. solanivora
Біноміальна назва
Tecia solanivora
(Povolný, 1973)
Синоніми
  • Scrobipalpopsis solanivora Povolný, 1973

Гватемальська картопляна міль[1][2][3] (Tecia solanivora) — міль родини Gelechiidae. Вид описав Повольний у 1973 році. Вид зустрічається від Гватемали через Центральну Америку (Коста-Рика, Сальвадор, Гондурас, Нікарагуа, Панама) до Південної Америки[4], де він був зареєстрований у Колумбії, Еквадорі, Венесуелі та Перу. Він також був завезений на Канарські острови та материкову частину Іспанії[5].

Ураження картоплі

Гватемальська картопляна міль при достатньо великих зараженнях може призвести до повної втрати врожаю. Хоча існують природні варіації в толерантності сортів картоплі до живлення гватемальською бульбочкою, більш висока толерантність пов’язана зі зниженням урожайності за відсутності зараження[6]. У деяких сортів картоплі, зокрема Pastusa Suprema, зараження невеликої кількості бульб на кожній рослині може призвести до того, що незаражені бульби на заражених рослинах збільшаться, що призведе до підвищення врожайності (приблизно до 20%)[7][8][9]. Зміни у фотосинтезі та підвищене накопичення крохмалю в незаражених бульбах починаються протягом декількох днів після зараження гватемальською бульбовою міллю[10]. Зараження бульб гватемальською картопляною міллю також підвищує стійкість надземної картоплі до живлення двома іншими лускокрилими шкідниками, карадриною (Spodoptera exigua) та Spodoptera frugiperda[11].

Боротьба

Інтенсивне використання хімічних інсектицидів виявилося неефективним у боротьбі з цим шкідником. Інтегрована боротьба зі шкідниками поєднує різні способи дій і культурні практики, спрямовані на обмеження ризиків зараження: сівозміну, обробку та вибір бульб, усунення рослинних залишків, які можуть бути джерелом інфекції, використання органічних засобів боротьби зі шкідниками. Природними ворогами цієї комахи є паразитоїдні перетинчастокрилі та ентомофтаогенні мікроорганізми, такі як Bacillus thuringiensis, але найбільш перспективні дослідження зосереджені на вірусах. Ця комаха віднесена до карантинних організмів Європейської та Середземноморської організації захисту рослин.

Морфологічний опис

Доросла комаха

Розмах крил у самців становить 9–10 мм, у самиць – 13 мм. Дорослі самиці блискуче-коричневі, з трьома блискучими коричневими мітками та поздовжніми лініями також на задньому крилі. Самці темно-коричневі з двома мітками на крилах і ледь помітними поздовжніми лініями.

Личинка

Личинка являє собою жовтувато-білу гусеницю, довжина якої коливається від 1 до 14 мм залежно від стадії розвитку.

Біологічний цикл

Ця комаха розвивається переважно в жарку (оптимальна температура від 15 до 20°C) і суху погоду. Проливні дощі та температура нижче 10°C уповільнюють розвиток. Гусениці розвиваються виключно всередині бульб картоплі, де проходять чотири стадії розвитку, харчуючись м'якушем картоплі. Вони риють поверхневі та глибокі ходи, що робить бульби неїстівними та відкриває шлях до різноманітних захворювань, що призводять до швидкого загнивання бульб.

Примітки

  1. Гаврилюк, Л. Л.; Круть, М. В. Інновації захисту рослин — виробництву // Захист і карантин рослин. — 2013. — № 59. — С. 12–18.
  2. Круть, М. До 75-річчя Інституту захисту рослин НААН України. Розвиток ентомологічних досліджень // Grail of Science. — 2022. — № 16. — С. 133–140.
  3. Про затвердження Переліку регульованих шкідливих організмів — Міністерство аграрної політики України
  4. funet.fi
  5. EPPO (2018). Tecia solanivora(TECASO). EPPO. Процитовано 19.06.2018.
  6. Garrido, Etzel; Díaz, Maria Fernanda; Bernal, Hugo; Ñustez, Carlos Eduardo; Thaler, Jennifer; Jander, Georg; Poveda, Katja (2017). Schädler, Martin (ред.). Costs and Tradeoffs of Resistance and Tolerance to Belowground Herbivory in Potato. PLOS ONE (англ.). 12 (1): e0169083. Bibcode:2017PLoSO..1269083G. doi:10.1371/journal.pone.0169083. ISSN 1932-6203. PMC 5240997. PMID 28095490.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  7. Mottenspucke verbessert Ernte [Moth spit improves yield]. Eigenarten der Natur (German) . N-TV. 2010.
  8. Poveda, Katja; Jiménez, María Isabel Gómez; Kessler, André (2010). The enemy as ally: herbivore-induced increase in crop yield. Ecological Applications (англ.). 20 (7): 1787—1793. doi:10.1890/09-1726.1. ISSN 1051-0761. PMID 21049868.
  9. Poveda, Katja; Díaz, María F.; Ramirez, Augusto (2018). Can overcompensation increase crop production?. Ecology (англ.). 99 (2): 270—280. doi:10.1002/ecy.2088. PMID 29281131.
  10. Kumar, Pavan; Garrido, Etzel; Zhao, Kun; Zheng, Yi; Alseekh, Saleh; Vargas-Ortiz, Erandi; Fernie, Alisdair R.; Fei, Zhangjun; Poveda, Katja (2018). Tecia solanivora infestation increases tuber starch accumulation in Pastusa Suprema potatoes: Potato responses to tuber moths. Journal of Integrative Plant Biology (англ.). 60 (11): 1083—1096. doi:10.1111/jipb.12675. PMID 29888549.
  11. Kumar, Pavan; Ortiz, Erandi Vargas; Garrido, Etzel; Poveda, Katja; Jander, Georg (2016). Potato tuber herbivory increases resistance to aboveground lepidopteran herbivores. Oecologia (англ.). 182 (1): 177—187. Bibcode:2016Oecol.182..177K. doi:10.1007/s00442-016-3633-2. ISSN 0029-8549. PMID 27147449. S2CID 16362349.
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya