Гейсар Кашієва

Гейсар Кашієва
Гейсар Кашієва
азерб. Qeysər Seyfulla qızı Kaşıyeva
Народження	7 червня 1893 ; Тифліс, Російська імперія
Смерть	17 квітня 1972 (78 років)
	Баку, Азербайджанська РСР ; (малярія )
Країна	Російська імперія; Азербайджанська Демократична Республіка; СРСР
Жанр	портрет
Діяльність	художниця
Член	Клуб Алі Байрамова
У шлюбі з	Shirin Bey Kasamanlid
	Гейсар Кашієва у Вікісховищі

Гейсар Сейфулла кизи Кашієва (азерб. Qeysər Seyfulla qızı Kaşıyeva; 7 червня 1893, Тифліс — 17 квітня 1972, Баку) — азербайджанська художниця. Перша азербайджанка, яка здобула освіту художника^[2].

Біографія

Гейсар Кашієва народилася 7 червня 1893 року в сім'ї військового в Тифлісі. У 1907—1908 рр. навчалась в художньому класі при Кавказькому товаристві образотворчого мистецтва. На ранньому етапі творчості працювала в Закавказькому мусульманському жіночому благодійному товаристві, яка об'єднувала жінок тюрксько-мусульманської еліти Тифлісу, працювала над афішами і плакатами, писала запрошення на культурні заходи і т. д. Її перші роботи були написані аквареллю, олівцем, тушшю або вугіллям. Вчителями Гейсар Кашієвої були відомі німецькі художники — випускник Мюнхенської художньої академії Оскар Шмерлінг і Карл Зумер^[3].

У 1916 році вона вийшла заміж за кадрового офіцера Ширін-бека Кесаманского, який повернувся після поранення під час Першої світової війни до Тифлісу, пізніше отримав звання полковника. У цьому ж році у них народилася дочка Лея. Але сімейне щастя тривало недовго. Чоловік художниці помер від малярії в 1919 році. Їхня єдина дочка згодом стане хіміком і помре в 1994 році^[4].

Після створення незалежної Азербайджанської Демократичної Республіки Гейсар Кашієва переїхала до Баку (наприкінці 1918 року), де займалася просвітницькою роботою серед жінок, беручи участь у культурному житті молодої республіки. Після радянізації Азербайджану початку завідувати відділом образотворчого мистецтва при жіночому клубі імені А. Байрамова, де навчала дівчат у художньому класі. У ці роки Кашієва робила оригінальні ілюстрації для популярного жіночого журналу «Шярг гадыны». У 1930-ті роки Г. Кашієва вийшла заміж за партійного працівника Зульфугара Сейдбейлі. Дітей від цього шлюбу не було. У 1938 році чоловік Кашієвой був репресований. Художниця, як дружина «ворога народу», пішла за ним. Гейсар Кашієва була реабілітована і повернулася із заслання лише в 1956 році^[2]^[3]. Вона продовжувала малювати.

Померла художниця 17 квітня 1972 року в Баку. Альбоми з малюнками Гейсар Кашієвої зберігаються в Музеї мистецтв Азербайджану^[2]^[5].

Творчість

Незначна частина збережених творів Кашієвої знаходяться в Музеї мистецтв Азербайджану^[2]. Вони представлені альбомами з малюнками художниці. В Музеї історії Азербайджану зберігаються деякі особисті речі Гейсар Кашієвої та ескізи малюнків^[5].

На ранньому етапі своєї творчості Кашієва створювала афіші та плакати для заходів Тифліського жіночого благодійного товариства. В період з 1905 по 1915 роки вона створила численні портрети, малюнки та пейзажі, працюючи аквареллю, чорною тушшю, олівцем і вугіллям. Серед творів цього періоду є «Портрет В. Гончарова» (1909), «Мусульманський інтелігент» (1912), «Берег озера» (1914), «Баба Яга» (1915) та інші^[5]

Намальовані Кашієвою після 1918 року в Баку аквареллю та маслом в реалістичному напрямі твори, такі як «Знатна жінка», «Старий сторож», «Грузинська дівчинка», «Охотник», «Пожежник», «Портрет Гоголя» тощо відрізняються своєрідністю виконання^[5].