Гельмгольц-центр Дрезден-Россендорф

Helmholtz-Zentrum Dresden-Rossendorf (HZDR)
Гельмгольц-центр Дрезден-Россендорф
Центральний вхід у науково-дослідний центр
Абревіатура	HZDR
Тип	науково-дослідний інститут
Засновано	1992
Правовий статус	зареєстроване об'єднанняd
Мета	Наукові дослідження
Галузь	дослідження
Країна	Німеччина
51°03′49″ пн. ш. 13°56′59″ сх. д. / 51.0636° пн. ш. 13.9497° сх. д. / 51.0636; 13.9497
Місце діяльності	Німеччина, Дрезден
Членство	Товариство імені Гельмгольца Informationsdienst Wissenschaft[1] German National Research Data Infrastructure (NFDI) e.V.d[2]
Науковий керівник	Роланд Зеорбрай
Комерційний директор	Петер Йонк
Членів	12 (22 травня 2024)[3]
Штат працівників	близько 800 (2010)
Материнська організація	Товариство імені Гельмгольца
Дочірня(і) організація(ї)	Helmholtz Institute Freiberg for Resource Technologyd Dresden High Magnetic Field Laboratoryd
Бюджет	близько 85 млн євро (2010)
Вебсайт: www.hzdr.de
Гельмгольц-центр Дрезден-Россендорф у Вікісховищі

Гельмгольц-центр Дрезден-Россендорф (ГЦДР) — (нім. Helmholtz-Zentrum Dresden-Rossendorf (HZDR)) — науково-дослідний центр, розташований у Дрездені (Німеччина). З 1 січня 2011 року входить до Гельмгольц асоціації німецьких науково-дослідних інститутів.

Колишній науково-дослідний центр Россендорф було засновано у 1956 році Німецькою академією наук. До 1974 року заступником директора був уродженець Німеччини фізик Клаус Фукс.

Після возз'єднання Німеччини він був реорганізований у Дослідницький центр Россендорф. У 2011 році Центр став членом Товариства імені Гельмгольца — асоціації німецьких дослідницьких центрів.

За допомогою сучасного дослідницького обладнання вчені ГЦДР прагнуть поліпшити властивості традиційних матеріалів та розробляти нові. До них, зокрема, належать: моделювання литва сталі, джерел радіаційного випромінювання й ультрасильних магнітних полів для вивчення властивостей різних матеріалів, таких як надпровідники тощо. Фундаментальні дослідження проводяться також із метою отримання можливості використання напівпровідникових матеріалів у електроніці та обчислювальній техніці. Крім того проводяться дослідження магнітних полів у космосі та виникнення речовини внаслідок Великого вибуху.

Дослідження ракових клітин в ГЦДР фокусується на трьох основних сферах: дослідження в області нових радіоактивних фармацевтичних препаратів для діагностики раку, розробці методів візуалізації, що застосовуються в онкології та поліпшення процесу прискорення часток за допомогою лазерних технологій.

Вченими ГЦДР проводяться дослідження в галузях хімічної та металообробної промисловості, ядерної безпеки, нових технологій для розвідки, видобутку та використання сировини та біокомпозітних матеріалів.

Науково-дослідницький центр складається із восьми відділень:

• Інститут іоно-променевої фізики та матеріалознавства
• Лабораторія високих магнітних полів
• Інститут радіохімії
• Інститут безпеки досліджень
• Інститут радіофармакології
• Інститут фізики віпромінювання
• Гельмгольц інститут технології ресурсів у Фрайберзі
• Науково-технічний відділ

• Вольф Хойфелє — науковий керівник Науково-дослідницького центру Россендорф у 1992—1996 рр.
• Франк Побель — науковий керівник Центру в 1996—2003 рр., згодом очолював лабораторію магнітних полів (Дрезден, 2002—2004 рр.)
• Роланд Зеорбрай — науковий керівник Центру з 2006 р.
• Хайнц Барвіг
• Клаус Фукс

• Гельмгольц-центр Дрезден-Россендорф
• Інтернет-презентація TOPFLOW [Архівовано 1 вересня 2011 у Wayback Machine.]
• Фільм про будівництво й відкриття першого східнонімецького ядерного дослідницького реактора в Россендорфі

1. ↑ https://idw-online.de/de/institution222
2. ↑ https://www.nfdi.de/verein/#mitglieder
3. ↑ Bundestag Lobby Register / Hrsg.: Deutscher Bundestag — 2022.
   d:Track:Q110733123d:Track:Q154797