Генеральський дім (Чернівці)
«Генера́льський дім» — перша кам'яниця Чернівців. Історія1774-го р. Габсбурзька монархія анексувала західну частину Буковини, й утворила Дистрикт Буковина з адміністративним центром у Чернівцях. На той момент у місті не було жодного мурованого будинку. Всі споруди були дерев'яними під солом'яними стріхами. Перші чотири роки жодних змін в архітектуру міста не принесли. Навіть резиденція першого керівника Військової адміністрації генерала Сплені була з дерева. Наступний керівник Дистрикту Буковина барон Карл фон Енценберг у своїй першій доповідній зазначав:[1]
1780-го р. військові зводять перший кам'яний будинок у місті, у якому, поряд з резиденцією керівника Військової адміністрації краю генерала Енценберга, розмістили й місцевий суд. З 1786 року «Генеральський дім» служив вже цивільній адміністрації краю як адміністративний будинок Буковинської окружної управи. Пізніше, коли Буковина стала окремим коронним краєм (1849), а Буковинський крайовий уряд перемістився у нове приміщення, у «Генеральському домі» знаходився крайовий суд. У 1823 році, в Чернівцях відбулася офіційна зустріч цісаря Франца I з російським імператором Олександром I, який протягом п'яти діб перебування в місті проживав у «Генеральському домі». Від свого «народження» споруда постійно приростала різними прибудовами. Зокрема, у ХІХ ст. існувала арка (знесена у 1880-х), що з'єднувала «Генеральський дім» з іншими адміністративними будівлями, розташованими на іншій стороні сучасної вул. Шкільної. Споруда, разом з усім кварталом, постраждала під час великої пожежі (1866).[2] ОписАрхітектура будинку має риси спрощеного класицизму. Головний фасад симетричний, із ризалітом по центру. Вісь симетрії підкреслена балконом та арковим проїздом. Сьогодні споруда дещо видозмінена сучасними елементами. Водночас, на думку спеціалістів, у разі проведення належних реставраційних робіт «Генеральський дім» має всі шанси стати в один ряд з іншими архітектурними перлинами Чернівців. Галерея
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia