Генрик Поддембський
Генрик Поддембський (пол. Henryk Poddębski; 21 листопада 1890, с. Хшонстув, нині в складі м. Конецполь, Польща — 4 березня 1945, концтабір Файгінґен[de] біля м. Штутгарт, Німеччина) — польський фотохудожник-краєзнавець[2][3][4][5]. Член Польського краєзнавчого товариства (1911)[3]. Секретар фотографічної комісії Польського краєзнавчого товариства[2]. ЖиттєписНародився в родині Яна та Марії з Бонбчинських[6], жив у Варшаві з 1900 року[4]. Випускник Варшавської торгової школи об'єднання купців[5]. Фотографувати почав у 1911 році[2][3]. Захоплювався документальною, ландшафтною, краєзнавчою та пейзажною фотографією[3][7][8][9]. У 1914—1939 роках був учасником понад 10 краєзнавчих експедицій, екскурсійних фотоподорожей (зокрема з Мечиславом Орловичем), під час яких фотографував краєвиди та життя Галичини, Карпат, Куявії, Мазурів, Підкарпаття, Верхньої Сілезії, Великопольщі, Литви, Поділля та Волині[2][3][8][10][11]. Він був одним з польських першопрохідців кольорової фотографії до Другої світової війни[12][13]. Від 1917 року працював секретарем Фотографічної комісії Польського краєзнавчого товариства[2]. 1920 року служив добровольцем у польській армії[6]. Від 1925 року працював у власному фотоательє на вулиці Маршалковській у Варшаві, спеціалізуючись на краєзнавчій фотографії[2]. Роботи Поддембського представлялися на багатьох фотовиставках: персональних і колективних, у Польщі та за кордоном (зокрема у Львові)[2][7]. Його фотографії неодноразово були відзначені призами, нагородами на післяконкурсних виставках національного та міжнародного рівнів[7][8]. Фотоархів Поддембського складається з понад 22 000 фотографій[2][3][14][13]. Генрик Поддембський був депортований німцями з Варшави 12 вересня 1944 року (під час Варшавського повстання) і помер у нацистському таборі Файгінґен[de] (біля м. Штутгарт, Німеччина)[4][8][13]. Його символічна могила розташована на Повонзківському цвинтарі у Варшаві[4] (сектор 70-3-3,4)[15]. Фотографії Генрика Поддембського зберігаються в колекціях Музею Варшави, Національного цифрового архіву, Національної бібліотеки Польщі, Музею міста Гдиня та Інституту мистецтв Польської академії наук[3][8][14][10][11][16][13]. Нині фотографії Поддембського мають унікальне історичне та документальне значення, серед них — «Ринок у Вишнівці» (1924), «Луцька синагога» (1925), «Ратуша в Заліщиках», «Центральна площа в Бережанах» (обидві — 1929), «Лемки», «Гуцулка в Карпатах», «Палац Любомирських у Рівному» (усі — 1930), «Стара церква у Ворохті» (1930—1932), «Нафтові цистерни в Бориславі» (1933), «Кам'янець-Подільський», «Руїни замку в Скалі-Подільській», «Брама замку в Збаражі» (усі — 1935), «У церкві в Славському» (1936), «Кременець» (близько 1936), «Ринок у Коломиї» (1938); окремі серії: «Львів» («Костел св. Ельжбети», 1929; «Аркади палацу Корнякта», 1936; «Площа Ринок», 1936, 1938; «Площа Міцкевича», «Костел Остробрамської Богоматері», «Костел бернардинів», усі — 1938), «Косів» (1938). Високий художній рівень також демонструють його краєвиди та композиції («Пейзаж із захмареним небом», близько 1930; «Жнива», 1930-ті роки)[13]. Нагороди
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia