Генрі Кренк Ендрюс (бл. 1759—1835, fl. 1794—1830) — англійський ботанік, ботанічний ілюстратор і гравер. Оскільки він завжди публікувався як Henry C. Andrews, і через труднощі з пошуком записів, його часто називали Генрі Чарльзом (англ.Charles) Ендрюсом, доки не було знайдено запис про реєстрацію його шлюбу в 2017 році.[6][7][8]
Він був досвідченим і незвичайним художником-ботаніком, оскільки він був не лише художником, але й гравером, колористом і видавцем своїх книжок у епоху, коли більшість художників працювали лише для малювання пластин. «Botanist's Repository» було його першим виданням; видавався серійно в Лондоні в десяти томах між 1797 і 1812 роками, Repository на півкрони випуск, забезпечував доступні зображення рослин для зростаючої кількості садівників-аматорів у Британії. Це був перший серйозний конкурент видання Kew, Curtis's Botanical Magazine. Можливо, не дивно, що В. Боттінг Хемслі, ботанік, який працював у Kew, критикував якість 664 кольорових пластин Ендрюса в Botanist's Repository:
«Малюнок, як правило, досить гарний, хоча й не дорівнює деяким пізнішим роботам цього художника… Немає жодних претензій надавати будь-який аналіз квітів, але самі вони часто неточні й загалом неадекватні, щоб мати будь-яку ботанічну користь. Описова частина також нерівна, а синоніміка взагалі виключена. Тим не менш, Repository був у певному сенсі вищим за Botanical Magazine того часу, оскільки більшість із зображених рослин були нещодавно інтродуковані».[10]
Основною роботою Ендрюса вважаються його «Кольорові гравюри вересів», опубліковані в чотирьох томах між 1794 і 1830 роками.[9] Він був зосереджений на багатьох видах роду Erica, які були завезені до Великої Британії з Південної Африки на початку та в середині 19 століття, що призвело до того, що було названо «ерікоманією» у британському садівництві.[11][12]
↑ абвCleevely, R.J. «Original Drawings of Heaths Associated with Henry Charles Andrews.». In Heathers: Yearbook of the Heathers Society, vol. 6, 2009, pp. 34–42.
↑Hemsley, 1906. in A New and Complete Index to the Botanical Magazine, «The history of the Botanical Magazine», p. xxiv