Геогенетичний закон РундквістаГеогенетичний закон (Д. В. Рундквіста) Загальні положенняЗгідно з генетичним законом, мінералогічні процеси за стислі проміжки часу ніби повторюють (в зміненому вигляді, зі своєю специфікою) загальну історію геологічного розвитку Це означає, що геологічні процеси розвитку однонаправлені в усіх масштабах геологічної еволюції. Розрізняють до 8 масштабів геологічної еволюції[1]:
Вважається що внаслідок дії закону прискорення еволюції тривалість все більш молодих її періодів закономірно скорочується. Цей постулат став можливим в результаті врахування дії більш загального — системогенетичною закону, за аналогією з дією біогенетичного закону Е. Геккеля і Ф. Мюллера. Проводити аналогії між еволюціями косної і живої речовин в методологічному відношенні не зовсім коректно. Закон прискорення еволюції розкриває швидкість формоутворення живої речовини в процесі геологічного часу. Згідно з цим законом, високоорганізовані форми існують менший проміжок часу, ніж низько організовані. Косну речовину можна умовно вважати цілком неорганізованою субстанцією і дію закону прискорення еволюції по відношенню до неї можна вважати практично нульовою, або надто уповільненою ([2],[3]). Д. В. Рундквіст зробив висновок,
Про повторення в мінералогічних процесах загальної історії геологічного розвитку можна судити лише орієнтовно Важко погодитись із тим, шо геогенетичний закон Д. В. Рундквіста важливий для розуміння формування корисних копалин та їх цілеспрямованого пошуку. Геогенетичний закон слід вважати дискусійним. Космічна еволюціяПодібну закономірність знаходимо і в космічній еволюції. Помічено, що розвиток космічних об'єктів повторює історію розвитку Метагалактики. В теоретичних роботах С. К. Всехсвятського і в ході досліджень Всесвіту космічними апаратами доведено, що комети, астероїди, метеорні тіла виникли в результаті вибуху або дроблення більш масивного тіла. Для ранніх стадій еволюції планет характерні потужні вулканічні виверження. У зоряній астрономії вибухи теж часто спостерігаються: неодноразово фіксувалася поява в результаті вибухів так званих нових і наднових зірок. Не є винятком ще більш великі космічні утворення — галактики. Наприклад, галактики Маркаряна, Сейферта, а також ряд інших можуть служити прикладом галактик, що вибухають. І, нарешті, згідно з прийнятою сьогодні гіпотезою Великого вибуху, народження Метагалактики також супроводжувалося самими потужними вибуховими процесами. Як бачимо, більш молоді космічні утворення повторюють в своєму індивідуальному розвитку процеси, характерні для початкових етапів еволюції Всесвіту. Див. такожРесурси Інтернету
Примітки |
Portal di Ensiklopedia Dunia