Геологія Чернігівської області

Геологія Чернігівської області
Геологія
Гідрогеологія
Корисні копалини
Гірнича промисловість
Економіка
Історія освоєння мінеральних ресурсів

Більша частина території Чернігівської області^[1] перебуває у межах одного з найбільших геоструктурних елементів, які визначають тектонічне районування України - Дніпро́всько-Доне́цької запа́дини (ДДЗ), але на північному сході чатково зачіпає Воронезьку антеклізу. У складі ДДЗ на території Чернігівської області виділяють окремі геологічні структури, зокрема, Ніжинську депресію, Срібнянську депресію та ін.

Загальнодержавне значення мають запаси високоякісних кварцових пісків (Ріпкинський район) та нафти. Нафтогазоконденсатні родовища засереджені в Ічнянському (Монастирищенське нафтове родовище Тростянецьке нафтове родовище), Прилуцькому (Малодівицьке нафтове родовище), Варвинському (Леляківське нафтогазоконденсатне родовище, Гнідинцівське нафтогазоконденсатне родовище), Талалаївському районах (Ромашівське нафтове родовище) і входять до Дніпровсько-Донецької нафтогазоносної області.

Велике промислове значення мають родовища крейди у Новгород-Сіверському районі (зокрема, значний економічний потенціал має Путивський крейдяний кар’єр) та цегельної сировини по всій території області. Налічується близько 15 родовищ глин, придатних для виготовлення черепиці, кахлі, гончарних виробів і виробів художньої кераміки.

На території області відкрито єдине в Україні родовище бішофіту (Новоподільське, Ічнянського району) — унікальне за своїми запасами і лікувальними якостями.

Також серед офіційних шахт на Чернігівській області працює видобувний центр Замглайське по видобуванню торфу, що здійснюється у межах Замглайської болотної системи, розташованої на межиріччі Дніпра і Десни.

Водні ресурси області включають підземні води, водні системи річок, озер, боліт та ін. гідрологічних об’єктів. У центральній частині Чернігівської області поширені джерела мінеральних вод, що мають значний туристичний та рекреаційний потенціал. Зокрема, у Менському районі виявлено мінералізовану питну лікувально-столову воду. Внаслідок видобутку кварцових пісків на території Ріпкинського району утворилась система водойм, відомих під назвою Голубі озера.

• 
  Знак на Гнідинцівській площі — пам'ятка початку видобутку нафти у 1959 р.
• 
  озеро Велике, Голубі озера, 2013, Чернігівщина, станція Грибова Рудня

• Чернігівська область
• Економіка Чернігівської області

• Геологічна карта України [Архівовано 20 квітня 2016 у Wayback Machine.]

• Галецький Л. С. Атлас «Геологія і корисні копалини України» / Галецький Л. С., Чернієнко Н. М., Брагін Ю. М. [та ін.] ; під ред. Л. С. Галецького. — Київ : УІЦПТ «Геос-ХХІ століття», 2001. — 168 с. — ISBN 966-02-2139-8.