Георг Веєрт

Георг Веєрт
нім. Georg Weerth
Народився	17 лютого 1822(1822-02-17)[1][2][3]  Детмольд, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина[1]
Помер	30 липня 1856(1856-07-30)[1][2][3] (34 роки)  Гавана, Куба[1]  ·малярія
Поховання	Гавана
Країна	Ліппське князівство
Діяльність	письменник, журналіст, поет
Alma mater	Боннський університет
Знання мов	німецька[4]
Мова творів	німецька
Членство	Союз комуністів
Батько	Ferdinand Weerthd
Брати, сестри	Carl Weerthd
Георг Веєрт у Вікісховищі

Георг Ве́єрт (нім. Georg Weerth; 17 лютого 1822, Детмольд — 30 липня 1856, Гавана) — німецький письменник, перший пролетарський поет; член Союзу комуністів з 1947 року. Друг і соратник Карла Маркса і Фрідріха Енгельса^[5].

Народився 17 лютого 1822 року в місті Детмольді (нині Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина) у сім'ї пастора. Навчався в гімназії в Детмольді; у 1836—1840 роках вивчав торгову справу в Ельберфельді^[5].

Служив торговим агентом. У 1843—1946 роках, як комісіонер торгової фірми, жив в Англії, де спостерігав чартистський рух. Там же зблизився з Фрідріхом Енгельсом. Під час революції 1848—1849 років входив до складу редакції «Нової Рейнської газети», яку очолював Карл Маркс, відав відділом фейлетонів. З 1950 року жив за кордоном^[5]. Помер 30 липня 1856 року в Гавані, де і похований.

У своїй творчості виступав як викривач буржуазного суспільства, захисник експлуатованих і провісник їх революційних устремлінь^[6]. Серед творів:

• «Начерки соціального і політичного життя британців» (1843—1847);
• цикли віршів «Ланкашірські пісні» (1844—1845), «Пісні підмайстра» (1845—1846);
• повість «Гумористичні начерки німецького торгового життя» (1847—1848);
• роман «Життя і подвиги славетного лицаря Шнапганського» (1849; сатира на прусське дворянство).

Українською мовою окремі твори переклали Віктор Лазня, Василь Колодій^[5].

• Л. И. Гольман. Веерт, Верт, Георг // Советская историческая энциклопедия : у 16 т. / под ред. Е. М. Жукова. — М. : Советская энциклопедия, 1963. — Т. 3. — Ствп. 24—25.(рос.);
• Веєрт Георг // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1966. — Т. 1 : А — Кабарга. — С. 283.;
• Веерт Георг // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
• Веєрт Георг // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1978. — Т. 2 : Боронування — Гергелі. — 542, [2] с., [30] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.;
• Веерт Георг // Литературный энциклопедический словарь / под общ. ред. В. М. Кожевникова и П. О. Николаева. — Москва : Советская энциклопедия, 1987. — С. 569. (рос.);
• Н. М. Матузова. Веєрт Георг // Українська літературна енциклопедія : у 3 т. / відп. ред. І. О. Дзеверін. — К. : Головна редакція УРЕ, 1988. — Т. 1 : А—Г. — С. 282. — 536 с. — ISBN 5-88500-003-4.