Георг Ернст Шталь

Георг Ернст Шталь
Georg Ernst Stahl
Народився	22 жовтня 1659(1659-10-22) Ансбах, Баварія
Помер	14 травня 1734(1734-05-14) (74 роки) Берлін, королівство Пруссія
Країна	Німеччина
Діяльність	лікар, хірург, хімік, викладач університету, філософ
Alma mater	Єнський університет
Галузь	хімія
Заклад	Університет Галле-Віттенберг
Науковий керівник	Йоганн Йоахім Бехер
Вчителі	Rudolf Wilhelm Craused[1]
Відомі учні	Махаель Альбертіd[1]
Членство	Леопольдина
Відомий завдяки:	теорія флогістона, анаеробне дихання
Батько	Johann Lorenz Stahld
Мати	Marie Sophie Stahld
У шлюбі з	Catharina Margaretha Stahld Barbara Eleonora Stahld Regina Elisabeth Stahld
Діти	Georg Ernst Stahl Jr.d Catharina Louise Charlotte von Böhmerd Regina Ernestina Stahld Johann August Stahld Christina Catharina Sophia Stahld Sophia Rosina Stahld Eleonora Stahld
Георг Ернст Шталь у Вікісховищі

Георг Ернст Шталь (нім. Georg Ernst Stahl; 22 жовтня 1659(16591022), Ансбах, Баварія — 14 травня 1734, Берлін, Королівство Пруссія) — німецький науковець, лікар і хімік.

1683 року закінчив медичний факультет Єнського університету. Після закінчення університету став там же приват-доцентом, а потім професором медицини. З 1687 року — придворний лікар герцога Саксен-Веймарського Йоганна Ернста. З 1694 року — професор університету в Галле. З 1716 року — лейб-медик прусського короля Фрідріха Вільгельма I. У Берліні він став президентом Медичної колегії — вищої медичної установи Пруссії. Завдяки його зусиллям в Берліні була заснована Медико-хірургічна колегія для підготовки військових лікарів.

Розвиваючи погляди Йоганна Бехера, сформулював (вперше в 1697 році, докладно в 1703 році) теорію флогістону. Ця теорія, що об'єднувала численні відомості про процеси відновлення, горіння і випалення, набула широкого поширення в XVIII столітті. Теорія флогістону Шталя стала першою теорією наукової хімії, і зіграла важливу роль в остаточному звільнення хімії від алхімії. Роботи з дослідження газів (див. Пневматична хімія) і праці Антуана Лавуазьє спростували теорію флогістону наприкінці XVIII століття.

У своїх роботах з фізіології Шталь виступав віталістом; став засновником анімізму — вчення про душу, як якоїсь безособової життєвої першопричини, що лежить в основі всіх життєвих процесів.

• 8154 Шталь — астероїд, названий на честь науковця^[2].

• Биографии великих химиков. Перевод с нем. под редакцией Быкова Г. В. — М.: Мир, 1981. 320 с. (рос.)
• Волков В. А., Вонский Е. В., Кузнецова Г. И. Выдающиеся химики мира. — М.: ВШ, 1991. 656 с. (рос.)