Георг Шмідт-Рор
Георг Шмідт-Рор (нім. Georg Albert Johannes Schmidt-Rohr; 24 липня 1890, Франкфурт-на-Одері, Німецька імперія — лютий 1945, поблизу Мендзижеча) — німецький лінгвіст, керівник дослідницького відділу прикладної соціології мови в Анене́рбе. БіографіяРанні роки. Перша світова війнаНародився в лютеранській сім'ї вчителя Ріхарда Шмідта (1863-1927) і його дружини Іди Міхеліс (1867-1943)[3]. Закінчив гімназію в рідному місті. До початку 1930-х років носив прізвище Шмідт. У 1910-1913 роках вивчав германістику і мови в Берліні і Єні. З 1907 року брав участь в юнацькому русі «Перелітних птахів». Учасник Першої світової війни, капітан резерву 78-го піхотного полку, був неодноразово поранений. У 1916 році захистив в Єні кандидатську дисертацію на тему «Завдання військового виховання молоді з точки зору педагогіки», в якій спробував зобразити війну як боротьбу за німецьку культуру[4]. У роки війни співпрацював з відомим німецьким діячем пропаганди Паулем Рорбахом, разом з яким в 1918 році розробив політико-мовну концепцію для окупованих областей Росії[5]. У зв'язку з цим виник меморандум «Що потрібно робити, щоб запобігти прийдешній революції?». Роки Веймарської республікиУ 1919 році одружився з дочкою промисловця Карла Рора Рут Рор, мав трьох дітей: синів Хайнца-Георга (нар. 1922, професор медицини, засновник соціального центру у Віслосі, почесний громадянин міста) і Ульріха (нар. 1926, професор фізики, керівний співробітник інституту Макса Планка) і доньку Христину Тоттен (нар. 1920, мовознавець, завідувач кафедри сучасних мов Університету Клеріон в Пенсільванії, США)[3][6]. Брав активну участь в діяльності руху «Перелітних птахів», провадив викладацьку та педагогічну діяльність, зокрема, викладав в гімназії Фрідріха у Франкфурті-на-Одері. Брав участь в заснуванні Педагогічної академії (1926). Діяльність за нацистівУ травні 1933 року вступив до НСРПН. Хоча про теорії Шмідт-Рора писали як про «поворот Коперника у вивченні сутності мови»[7], його головну працю «Мова як утворювач народу» було визнано шкідливою через гіпотезу, що відхилилася від генеральної лінії нацистської партії — расової переваги. Шмідт-Рор був виключений з НСРПН, однак незабаром відновлений завдяки підтримці Карла Гаусгофера. Підкреслював, що німецька мова є не менш важливим фактором німецької народності, ніж раса та культура[8], а також її найбільшою цінністю. З 1934 року був членом безлічі націонал-соціалістичних організацій, проте в політиці участі не брав. З 1942 року очолював навчально-дослідний відділ прикладної соціології мови Аненербе. На базі цього відділу за задумом Гіммлера планувалося створити «Таємне політико-мовне управління»[9], спрямоване на розлад культури на окупованих територіях[6]. Наприкінці війни командував з'єднанням фольксштурма на Одері. Інформація про подальшу долю різниться: за одними даними, в лютому 1945 року пропав безвісти (офіційно оголошений мертвим 18 вересня 1949 року), За іншими даними - загинув в бою. Вважається новатором в сфері мовного обґрунтування націонал-соціалістичної доктрини[10]. Твори
Література
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia