Георг Штумме

Георг Штумме
Georg Stumme
Народження	29 липня 1886(1886-07-29) Хальберштадт, Саксонія
Смерть	24 жовтня 1942(1942-10-24) (56 років) Ель-Аламейн, Єгипет інфаркт міокарда
Поховання	Tobruk German cemeteryd[1]
Країна	Німецька імперія  Веймарська республіка  Третій Рейх
Приналежність	Райхсгеер  Рейхсвер  Вермахт
Вид збройних сил	Сухопутні війська
Рід військ	кіннота танкові війська
Роки служби	1906–1942
Звання	Генерал кавалерії  Генерал танкових військ
Формування	3-тя кавалерійська дивізія
Командування	2-га легка дивізія 7-ма танкова дивізія XXXX армійський корпус XXXX-й моторизований корпус XXXX танковий корпус Танкова армія «Африка» Німецько-італійська танкова армія
Війни / битви	Перша світова війна: Друга світова війна: Західний фронт Французька кампанія (1940) Балканська кампанія Операція «Маріта» Східний фронт Операція «Тайфун» Вяземська операція Харківська операція Операція «Блау» Воронезько-Ворошиловградська операція Середземноморський ТВД Північноафриканська кампанія Друга битва за Ель-Аламейн
Нагороди
Георг Штумме у Вікісховищі

Георг Штумме (нім. Georg Stumme; нар. 24 липня 1886, Хальберштадт, Саксонія — пом. 24 жовтня 1942, Ель-Аламейн, Єгипет) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал танкових військ (1940) Вермахту. Кавалер Лицарського хреста (1940).

Почав військову службу в 1906 році. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 1931 року — командир кавалерійського полку. З 10 листопада 1938 року — командир 2-ї легкої дивізії (з 18 жовтня 1939 року — 7-ма танкова дивізія). Учасник Польської кампанії. З 15 лютого 1940 року — командир 40-го моторизованого корпусу. Учасник Французької і Балканської кампаній, а також Німецько-радянської війни, включаючи нанесення поразки радянським військам в районі Великих Лук і битву за Москву. Влітку 1942 року готувався до наступу на південному фланзі фронту, проте у зв'язку зі справою майора Райхеля в червні 1942 року був відсторонений від командування і відданий під суд військового трибуналу. Був засуджений до 5 років тюремного ув'язнення, однак завдяки заступництву головнокомандувача групою армій «Південь» генерал-фельдмаршала Федора фон Бока помилуваний Адольфом Гітлером і відрахований в резерв. 20 вересня 1942 року направлений в Північну Африку і призначений командувачем танковою армією «Африка». 24 жовтня 1942 року помер від серцевого нападу під час битви за Ель-Аламейн: генерал на повному ходу випав з автомобіля, атакованого англійським літаком. Тіло знайшли при пошуку поранених.

Георг Штумме мав прізвисько «Кульова блискавка» за різкий, непередбачуваний характер.

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Хрест «За заслуги у війні» (Саксен-Мейнінген)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Балтійський хрест
• Сілезький Орел 2-го ступеня
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
• Лицарський хрест Залізного хреста (19 липня 1940)

• Ніколаус фон Форманн
• Рудольф фон Бюнау
• Георг-Ганс Райнгардт
• Освальд Люц
• Максиміліан фон Едельсгайм
• Фердинанд Шаль

• Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.
• Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
• Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Hrsg.: Reichswehrministerium, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1930, S. 121

• Stumme, Georg. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 13 квітня 2013. Процитовано 4 січня 2013. (нім.)
• Ritterkreuzträger Georg Stumme. на ritterkreuztraeger-1939-45.de. Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 4 січня 2013. (нім.)
• General der Panzertruppe Georg Stumme
• Georg Stumme [Архівовано 2 січня 2013 у Wayback Machine.] — фото
• Георг Штумме^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху
Попередник: сформована	командир 2-ї легкої дивізії 10 листопада 1938 — 18 жовтня 1939	Наступник: переформована на 7-му тд
Попередник: сформована з 2-ї лд	командир 7-ї танкової дивізії 18 жовтня 1939 — 14 лютого 1940	Наступник: генерал-майор Ервін Роммель
Попередник: сформований	командир XXXX-го армійського корпусу 26 січня — 15 вересня 1940	Наступник: переформований на XXXXVII-й мк
Попередник: сформований з XXXX-й ак	командир XXXX-го моторизованого корпусу 15 вересня 1940 — 14 січня 1942	Наступник: генерал-лейтенант Ганс Цорн
Попередник: генерал-лейтенант Ганс Цорн	командир XXXX-го моторизованого корпусу 16 лютого — 9 липня 1942	Наступник: переформований на XXXX-й тк
Попередник: сформований з XXXX-й мк	командир XXXX-го танкового корпусу 9 — 20 липня 1942	Наступник: генерал танкових військ Лео Гайр фон Швепенбург
Попередник: генерал-фельдмаршал Ервін Роммель	Командувач танкової армії «Африка» 22 вересня — 1 жовтня 1942	Наступник: переформована на Італійсько-німецьку танкову армію
Попередник: сформована з танкової армії «Африка»	Командувач Італійсько-німецької танкової армії 1 — 24 жовтня 1942	Наступник: генерал танкових військ Вільгельм фон Тома