Герасимов Михайло Михайлович

Михайло Михайлович Герасимов
Михайло Михайлович Герасимов
рос. Михаил Михайлович Герасимов
	Монета Банку Росії, присвячена Михайлу Герасимову Монета Банку Росії, присвячена Михайлу Герасимову
Народився	2 (15) вересня 1907; Санкт-Петербург
Помер	21 липня 1970 (62 роки); Москва
Поховання	Новодівичий цвинтар
Місце проживання	Санкт-Петербург, Іркутськ, Москва
Країна	Російська імперія; СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	антрополог, скульптор, археолог, дослідник доісторичної епохи, винахідник, митець
Alma mater	Іркутський університет, Державна академія історії матеріальної культури
Галузь	антропологія, археологія
Заклад	Інститут етнології та антропології РАН, ІА РАН
Науковий ступінь	доктор історичних наук
Науковий керівник	лабораторія пластичної реконструкції
Вчителі	Bernhard Petrid
Відомі учні	Дебец Г. Ф. ; Лебединська Г. В.
Аспіранти, докторанти	Sergei Nikitind; Leonid Yablonskyd
Відомий завдяки:	автор методики відновлення зовнішнього вигляду людини на основі скелетних залишків («метод Герасимова»)
Нагороди
	Герасимов Михайло Михайлович у Вікісховищі

Миха́йло Миха́йлович Гера́симов (рос. Михаи́л Миха́йлович Гера́симов, *2 (15) вересня 1907(19070915) — †21 липня 1970) — радянський та російський антрополог, історик-археолог та скульптор. Розробник методики відновлення зовнішнього вигляду людини на основі скелетних залишків («метод Герасимова»).

Життєпис

Народився 2 (15) вересня 1907 року в Санкт-Петербурзі, у сім'ї лікаря.

Був захоплений роботою Жоржа Кюв'є та його дослідами з реконструкції вигляду вимерлих тварин. Дитячі та юнацькі роки провів у Іркутську. З 11 років брав участь в археологічних розкопках. З 13 років працював у анатомічному музеї при медичному факультеті Іркутського університету, багато часу провів у морзі вивчаючи зв'язок м'яких тканин обличчя з кістками черепа. Перше поховання людей кам'яної доби в Іркутську розкрив у свої 14 років, друге — в 17 років віку^[1]. У 18 років опублікував свою першу наукову статтю про розкопки палеолітичного стійбища біля Іркутська. Він вважав своїм учителем Петрі Б. Е..

У 1922 році, ще школярем, Михайло почав працювати в Іркутському краєзнавчому музеї.

У 1928 році, будучи співробітником згаданого краєзнавчого музею, Герасимов прибув у село Мальта (Іркутської області), де незадовго до цього місцевим жителем був виявлений бивень мамута. Дослідницька робота його привела до відкриття всесвітньо відомої палеолітичної стоянки «Мальта».

У 1939—1945 роках жив і працював в Самарканді. Створив скульптурні портрети-реконструкції шерегу історичних особистостей: Шахруха, Міран-шаха, Мухамед-Султана та інших — червень 1941 року^[2].

У 1944 р. з родиною переїхав до Москви. Працював в Інституті історії матеріальної культури РАН.

У 1956 р. — доктор історичних наук.

Досягнення

Створив понад 200 скульптурних портретів-реконструкцій історичних особистостей. У тому числі: Тамерлана, Івана IV Грозного, Улугбека, Ушакова Ф. Ф., Ярослава Мудрого, Андрія Боголюбського та інших.
Відкрив і дослідив верхньопалеолітичну стоянку Мальта.
У 1931—1936 роках і в 1959 році досліджував Фофановський могильник біля села Фофаново в Кабанському районі Бурятії.
Відновив вигляд пізнього неандертальця з грота Ла-Шапель-о-Сен у Франції та кроманьйонців зі стоянки Сунгир біля м. Володимира.

Праці

(рос.)«Раскопки палеолитической стоянки в селе Мальте» // Палеолит СССР. — М.— Л., 1935.
(рос.)«Восстановление лица по черепу». — М., 1955.
(рос.)«Палеолитическая стоянка Мальта (раскопки 1956—1957 гг.)» // Советская этнография. — 1958.
(рос.)«Люди каменного века». — М., 1964.
(рос.)Флоренсов В. А., Флоренсов Н. А., Медведев Г. И., «Непроторенным путем: Жизнь и творчество М. М. Герасимова». — Иркутск, 1979.
(рос.)Герасимова М. М., Медведев Г. И., Жизнь и деятельность Михаила Михайловича Герасимова // Вестник антропологии. — 1998. — № 5.