Герман Гедройць

Герман Іванович Гедройць (лит. Hermanas Giedraitis, лат. Hermannus de Lytwania alias de Kiederothya, Hermannus princeps Gedorothiensis; нар. близько 1400 — пом. в Кракові до 30 жовтня 1439) — литовський князь, церковний діяч XV століття.

За припущенням історика Яна Тенговського, його батьки сповідували православ'я, а матір була донькою Дмитра Михайловича Друцького^[be] або Івана Ольгимонтовича Гольшанського (прикметно, що Гольша й Гедрус, міфічні родоначальники Гедройців й Гольшанських в литовсько-руських літописах, названі братами).

Вирішивши присвятити себе християнському служінню, Герман зрікся вотчинних володінь на Русі та Литві й 1419 року записався із купкою земляків до Краківського університету, де осягнув ступінь бакалавра (весною 1426), а пізніше — магістра (поч. 1434). Завдяки родинним зв'язкам з польською королевою Софією Гольшанською він силкувавсь одержати кустодію в гнезненському костелі. Натомість він вибився у каноніки краківської капітули (1430), аби відтак стати влоцлавським прелатом-схоластиком (1435). Лишень 1438 р. йому таки вдалось здобути ступінь доктора канонічного права.

• Петро зі Львова (жемайтський єпископ)

• Tęgowski, Jan (1999). Pierwsze pokolenia Giedyminowiczów. Poznań-Wrocław. с. 77, 80-81. ISBN 83-913563-1-0.
• Abraham, Władysław (1914). Polska i Litwa w dziejowym stosunku. Kraków: Nakład Gebethnera i Wolffa. с. 137-140, 145.