Герман Нойбахер

Герман Нойбахер
нім. Hermann Neubacher
Народився	24 червня 1893(1893-06-24)[1]  Вельс, Верхня Австрія, Австрія
Помер	1 липня 1960(1960-07-01)[1] (67 років)  Відень, Австрія[2]
Країна	Австрія
Діяльність	політик, дипломат, інженер, економіст
Галузь	політика[3] і дипломатія[3]
Alma mater	Університет природних ресурсів та наук про життяd
Знання мов	німецька[3]
Учасник	Перша світова війна
Посада	mayor of Viennad
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Герман Нойбахер (нім. Hermann Neubacher; 24 червня 1893, Вельс — 1 липня 1960, Відень) — австрійський нацист, німецький дипломат, группенфюрер СА. Кавалер Лицарського хреста Хреста Воєнних заслуг.

Учасник Першої світової війни, командир хорватської роти. В 1919 році написав дисертацію про сільське господарство. З 1920 року працював у лісовій промисловості, був генеральним директором організації GESIBA. Активний член Австро-німецького народного союзу, разом із Артуром Зейсс-Інквартом виступав за об'єднання Австрії і Німеччини. Після приходу Адольфа Гітлера до влади в Німеччині 30 січня 1933 року вступив у НСДАП. Після вбивства Енгельберта Дольфуса очолив НСДАП в Австрії, проте в 1935 році був заарештований разом із своїм суперником Йозефом Леопольдом. В липні 1936 року звільнений і став експертом IG Farben з Балкан і Австрії. З 13 березня 1938 по 14 грудня 1940 року — бургомістр Відня, після чого призначений німецьким емісаром в Афінах і Бухаресті. З 15 жовтня 1942 року — спеціальний представник з економічних і фінансових питань в Греції, очолював господарське товариство DEGRIGES. З 24 серпня 1943 року — спеціальний представник закордонного управління з питань Південного Сходу і командувача військами на Південному Сході в Сербії.

В 1951 році засуджений югославським судом до 20 років ув'язнення, проте через декілька місяців звільнений. В 1954-56 роках працював в уряді Ефіопії, радник і комісар Аддис-Абеба. Потім повернувся в Австрію і працював будівельним підрядчиком в Зальцбурзі.

• Лейтенант резерву (1 січня 1916)
• Обер-лейтенант резерву (1 травня 1918)
• Бригадефюрер СА (1938)
• Группенфюрер СА (1940)
• Посланник (7 лютого 1940)
• Посланник 1-го класу (6 грудня 1940)

• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою і мечами
• Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
  • бронзова з мечами
  • 2 срібних з мечами
• Військовий Хрест Карла
• Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Почесна пов'язка СА
• Золотий партійний знак НСДАП
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу
• Почесне кільце міста Відня (24 червня 1943) — вручене Бальдуром фон Ширахом.
• Лицарський хрест Хреста Воєнних заслуг (1 вересня 1943)

• Die forstliche Rente. Ein kritischer Beitrag zum Reinertragsproblem in der Forstwirtschaft. 1919, (Wien, Hochschule für Bodenkultur, Dissertation, 1919).
• Kampf um Mitteleuropa. Verlag Deutsche Einheit, Wien 1932.
• Sonderauftrag Südost. 1940–1945. Bericht eines fliegenden Diplomaten. Musterschmidt, Göttingen u. a. 1956.
• Die Festung der Löwen. Äthiopien von Salomon bis zur Gegenwart. Walter-Verlag, Olten u. a. 1959.

• Gerhard Botz: Neubacher, Hermann Josef. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 19, Duncker & Humblot, Berlin 1999, ISBN 3-428-00200-8, S. 92 f.
• Dokumentationsarchiv des Österreichischen Widerstandes (Hrsg.): „Anschluß“ 1938. Eine Dokumentation. Österreichischer Bundesverlag, Wien 1988.
• Karl-Heinz Schlarp: Wirtschaft und Besatzung in Serbien. 1941–1944. Ein Beitrag zur nationalsozialistischen Wirtschaftspolitik in Südosteuropa (= Quellen und Studien zur Geschichte des östlichen Europa. 25). Steiner-Verlag-Wiesbaden-GmbH, Stuttgart 1986, ISBN 3-515-04401-9

1. ↑ ^{а б в} SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
2. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #120150700 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
3. ↑ ^{а б в} Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863