Роботи Германа часто посилаються до насилля й агресії. На це значною мірою впливає набір кольорів та матеріалів, що використовуються художником: густа фарба, відтінки червоного та сірого, які нагадують понівечене тіло. У 1950-х роках Нітш заснував Театр оргій та містерій, представивши близько 100 перформансів.
Дії Нітша, які вважаються ритуальними та екзистенційними, вперше привернули увагу критиків на початку 1960-х років, коли художник виставив на огляд здерту й понівечену шкіру ягняти. Розп'ята на тлі білої тканини тварина була позбавлена нутрощів. Шоу супроводжувалося музикою, написаною Нітшем. Більшість робіт художника поєднували загальні елементи, такі як мертві тварини, фрукти, музика, танці та майже завжди зовнішній вигляд активних учасників. Діяльність Нітша призводила до постійної конфронтації із державною владою Австрії. В 1963 році Нітш отримав тюремний термін, що стало причиною його переїзду до Німеччини в 1968 році.
У наступні десятиліття Нітш став визнаним художником, який жив і працював у своєму замку в австрійському селі Прінцендорф. Він помер 18 квітня 2022 року у 83-річному віці[12].
Бібліографія
Stark, Ekkehard. Hermann Nitschs 'Orgien Mysterien Theater' und die „Hysterie der Griechen”. Quellen und Traditionen in Wiener Atikedild seit 1900
Winkler, Michael. Review: Hermann Nitschs 'Orgien Mysterien Theater' und die „Hysterie der Griechen”. Quellen und Traditionen in Wiener Atikedild seit 1900 by Ekkehard Stark. The German Quarterly, Vol. 61, No. 4, 60th Anniversary 1928–1988 (Autumn, 1988) s. 590–591.
Romberg, Osvaldo. Redemption through Blood: s. 8–13, 60–71