Герчак Григорій Андрійович

Григорій Герчак
Герчак Григорій Андрійович
Народження	10 грудня 1931 Солоне (Чортківський район)
Смерть	30 грудня 2019
	Торонто, Канада
Національність	українець
Країна	Польща  СРСР  Канада
Жанр	графіка

Григо́рій Андрі́йович Герчак (нар. 10 грудня 1931, с. Солоне, нині Чортківський район, Тернопільська область, Україна — пом. 30 грудня 2019, Торонто, Канада) — український громадсько-культурний діяч, учасник національно-визвольного руху, художник, музикант. Політв'язень радянських таборів.

Народився 10 грудня 1931 року в селі Солоне поблизу селища Товсте на Тернопільщині в селянській родині.

У 1946 році створив підпільну групу «Опришки». Співпрацював з підпіллям Організації українських націоналістів (ОУН): займався розвідкою, поширенням забороненої літератури, доставляв медикаменти зі східних регіонів України. Неодноразово потрапляв у сутички з працівниками НКВС і з боями виривався з оточення.

Навесні 1951 року перейшов до збройного підпілля Української повстанської армії (УПА), брав участь у бойових діях. У грудні 1952 року був заарештований під час зустрічі, організованої прорадянськими провокаторами. Після тримісячних катувань у тюрмі Тернополя, Військовий трибунал Прикарпатського військового округу ухвалив смертний вирок, який через 7 місяців замінили на 25 років позбавлення волі.

Покарання відбував у таборах поблизу міста Воркута (Комі АРСР, РРФСР), де був учасником повстання 1955 року на 4-й шахті. З 1956 року — в таборах Мордовії. У 1977 році звільнений.

Після звільнення мешкав у Києві, де зазнавав переслідувань за дружбу з представниками правозахисного руху. У 1988 році емігрував до Канади.

Після проголошення незалежності України у 1992 році намагався набути українське громадянство, однак йому відмовили через те, що на момент здобуття незалежності він перебував за кордоном. У Торонто вів активне громадсько-культурне життя. Помер у Торонто 30 грудня 2019

Автор близько 70 екслібрисів, присвячених відомим українським політв'язням. Опанував техніку лінориту, створив близько 20 портретів. Також був автором десятків живописних полотен.

Музикант-самоук: грав на бандурі, дримбі, гітарі та інших інструментах. Відтворював гуцульський музичний мелос.

Мав персональні виставки та концерти в Торонто (1996, 2006) та Києві (2003).

• Чорномаз Б. Українські самоцвіти. Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Тернопіль і Тернопілля в історії та культурі України і світу (від найдавніших часів до — сьогодення)» / За заг. ред. проф. І. С. Зуляка. Тернопіль: «Вектор», 2017. С. 55—61.
• Овсієнко В. Герчак Григорій Андрійович. Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006.
• Реабілітовані історією. Тернопільська область. ‒ Книга 1 / Обл. ред. кол.: Ф. Н. Шевчук (голова), П. Я. Гудима (заст. голови), Л. М. КІТ, (відп. секретар), О. Г. Бажан, Є. І. Безкоровайний, А. П. Грицишин, П. З. Гуцал, І. А. Олещук, М. М. Ониськів, Б. М. Пателюх, В. К. Слюзар, Б. В. Хабарівський, Е І. Яворський; Упоряд.: О. Г. Бажан, Є. О. Гасай, П. З. Гуцал. — Тернопіль: ВАТ «ТВПК „Збруч“», 2008. — 728 с.
• Політичні портрети України: дисидентський рух. — Навчальний посібник / Укладачі: А. О. Карасевич., К. М. Левківський. Умань.: ФОП Жовтий О. О., 2014. 708 с.
• Руденко В. Григорій Герчак — борець, художник, музикант. Український інтерес, 10 грудня 2024.
• Юзич І. Спомин про Григорія Герчака. Збруч, 10 січня 2020.