Гершберг Роальд Євгенович
Роальд Євгенович Ге́ршберг[вин. 1] (нар. 12 березня 1933, Київ) — радянський та український астроном, найбільш відомий дослідженнями спалахуючих зір типу UV Кита. Всю наукову кар'єру працював у Кримській астрофізичній обсерваторії, завідував там лабораторією зоряного магнетизму та лабораторією фізики зір і галактик. БіографіяНародився 12 березня 1933 року в Києві. 1950 року закінчив чоловічу середню школу № 12 у місті Курган. У 1955 закінчив Томський університет за фахом «астрономія» та поступив до аспірантури Кримської астрофізичної обсерваторії АН СРСР[5]. Від 1955 року працював у Кримській астрофізичній обсерваторії на різних посадах. Був завідувачем лабораторії зоряного магнетизму відділу фізики зір[5], потім від 1986 завідувачем лабораторії фізики зір і галактик[1], потім знову завідувачем лабораторії зоряного магнетизму. 1962 року в Московському державному університеті захистив дисертацію кандидата наук на тему «Структура галактичних туманностей та деякі проблеми еволюції міжзоряного середовища». 1970 року[5] (за іншими даними, 1972 року[1]) захистив дисертацію доктора фізико-математичних наук за темою «Дослідження спалахуючих зір типу UV Кита»[5]. Наукові результатиДослідження присвячені фізиці нестаціонарних зір і міжзоряного середовища[1][3]. Написав важливий цикл робіт про спалахуючі зорі типу UV Кита[3], де проаналізував їхні спектри, кольори і блиск у спокійному стані й під час спалахів[6]. Обґрунтував подібність фізичних механізмів активності червоних карликів і Сонця. Вперше отримав спектри спалахів зір типу UV Кита з високим часовим розділенням[1] та розробив хромосферну (або небулярну) модель їхніх спалахів[6]. Досліджував внутрішню будову зір, зокрема причини виникнення магнітних полів зір[1][3]. На основі розвиненої спільно з Соломоном Пікельнером ідеї про нестійкість космічної плазми до утворення волокон, висунув гідродинамічну модель утворення перемичок і хвостів у системах взаємодіючих галактик[6]. Активно спостерігав на найбільшому в Україні 2,6-метровому оптичному телескопі, розробляв нові астрономічні прилади[3]. Брав участь в експерименті АСТРОН[1] та космічному ультрафіолетовому телескопі Спектр-УФ[3]. Ініціював створення при Міжнародному астрономічному союзі Робочої групи зі спалахуючих зір[3]. Відзнаки
Публікації
Пам'ять
Виноски
Примітки
Література
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia