Гладков Федір Васильович

Гладков Федір Васильович
Народився	9 (21) червня 1883[1]  Велика Чернавкаd, Петровський повітd, Саратовська губернія, Російська імперія
Помер	20 грудня 1958(1958-12-20)[1][2][…] (75 років)  Москва, СРСР  ·рак стравоходу
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	журналіст, письменник
Сфера роботи	творче та професійне письмоd[4] і проза[4]
Знання мов	російська[1][4]
Мова творів	російська
Роки активності	з 1925
Жанр	роман
Magnum opus	Цемент (роман)d
Членство	СП СРСР
Партія	КПРС
Нагороди
Гладков Федір Васильович у Вікісховищі

Гладков Федір Васильович (1883—1958) — російський радянський письменник, класик соціалістичного реалізму. Лауреат двох Сталінських премій (1950, 1951). Член РКП(б) з 1920 року.

Закінчив Катеринодарське міське училище. З 1902 по 1903 роки працював учителем у церковно-парафіяльному училищі у Забайкаллі.
Закінчив екстерном учительський інститут у Тифлісі, включився в революційну діяльність, з 1906 року — член РСДРП. У 1906–1909 роках відбував заслання у Верхоленському повіті.

З 1910 року жив на Кубані. У роки Жовтневої революції та Громадянської війни перебував у Новоросійську. Вступивши в партію більшовиків, добровільно йде у Червону армію. Потім був редактором міської газети «Червоне Чорномор'я», брав участь у відновленні цементного заводу. 1921 року «як інтелігент і меншовик» виключений із партії (відновлений після виходу роману «Цемент»).

• «Цемент» (1927, за мотивами однойменного роману; реж. В. Вільнер, ВУФКУ, СРСР (фільм не зберігся)
• «Вольниця» (1956, за однойменною повістю; СРСР)
• «Цемент» (1973, за мотивами однойменного роману; СРСР)
• «Цемент» / нім. Zement^[de] (1973, за мотивами однойменного роману; реж. нім. Manfred Wekwerth, НДР)

• Ґладков Федор [Архівовано 14 червня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 294-295. — 1000 екз.