Глазенап Сергій Павлович

Глазенап Сергій Павлович
Народився	13 (25) вересня 1848  Вишній Волочок, Тверська губернія, Російська імперія
Помер	12 квітня 1937(1937-04-12)[1] (88 років)  Ленінград, РРФСР, СРСР[1]
Поховання	Шуваловський цвинтарd
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	астроном, науково-педагогічний працівник, бджоляр, викладач університету, декан
Alma mater	фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університетуd
Галузь	астрономія[2], математика[2], Плодівництво[2] і бджільництво[2]
Заклад	Санкт-Петербурзький державний університет
Членство	Російська академія наук Академія наук СРСР
Рід	Glasenappd
Батько	Pavel Glasenappd
Нагороди
Роботи у Вікіджерелах  Глазенап Сергій Павлович у Вікісховищі

Сергій Павлович Глазенап (рос. Сергей Павлович Глазенап; 13 (25) вересня 1848, село Павловське — 12 квітня 1937, Ленінград) — російський і радянський астроном, почесний член АН СРСР (1929).

Народився в селі Павловському (поблизу міста Вишній Волочок, нині Тверська область). У 1870 закінчив Петербурзький університет (вчився в професора Олексія Савича). У 1870–1878 працював в Пулковській обсерваторії, в 1876–1924 — в Петербурзькому (Петроградському) університеті (з 1889 — професор).

Основні наукові роботи присвячені дослідженню подвійних і змінних зірок, вивченню руху супутників Юпітера, рефракції світла в земній атмосфері. Виходячи з порівняння спостережень затемнень супутників Юпітера з відповідними таблицями, розглянув питання про точність визначення коефіцієнта аберації, вивів поправки до таблиць. Досліджував вплив неконцентричності атмосферних шарів рівної щільності на рефракцію, виявив існування періодичності в ухиленнях рефракцій, розглянув вплив цієї періодичності на паралакси і аберації зірок; наново визначив паралакси α Ліри, 61 Лебедя, α Візничого. Запропонував зручний спосіб визначення орбіт подвійних зірок і обчислив велике число цих орбіт, виконав декілька тисяч спостережень подвійних і змінних зірок.

Глазенап проводив велику популяризаторську і організаційну роботу. У 1881 за його ініціативою і під його керівництвом була побудована обсерваторія Петербурзького університету. У 1887 очолював експедицію в Ярославську губернію по спостереженню повного сонячного затемнення. Є піонером в організації астрономічних спостережень в сприятливих астрокліматичних умовах Криму і Кавказу; створив тимчасову обсерваторію в Абастумані, згодом, в 1932, там була заснована Астрофізична обсерваторія АН Грузинської РСР.

Написав популярні підручники для школи, займався складанням допоміжних математичних і астрономічних таблиць. Автор низки науково-популярних книг з астрономії, з яких найвідоміша «Друзям і любителям астрономії» (1909).

Один з організаторів Російського астрономічного товариства (1890) і його голова (1893–1905), почесний член багатьох наукових товариств.

Герой Труда (1932). Премія Паризької АН.

Ім'ям Глазенапа названий кратер на зворотному боці Місяця і мала планета 857 Glasenappia, відкрита Сергієм Бєлявським 6 квітня 1916 року в Сімеїзькій обсерваторії.

• Энциклопедия Брокгауза и Ефрона [Архівовано 12 травня 2008 у Wayback Machine.]
• Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Г. Астрономы. Биографический справочник [Архівовано 24 грудня 2010 у Wayback Machine.]. Київ, Наукова думка, 1977]
• Перель Ю. Г., Выдающиеся русские астрономы, М. — Л, 1951, с, 123–140.