Глибочиця (Житомирський район)
Глибо́чиця (до 1946 року — Вацьків) — село в Україні, адміністративний центр Глибочицької сільської територіальної громади Житомирського району Житомирської області. Чисельність населення становила 2 726 осіб (2001). У 1923—2017 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради. Загальна інформаціяРозташоване за 5 км від обласного та районного центру міста Житомир та за 5 км від залізничної станції Житомир, на автодорозі Київ—Львів[1]. НаселенняВідповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців становила 612 осіб, з них: православних — 601, чоловіків — 287, жінок — 325[2]. У 1906 році в поселенні проживало 1 149 мешканців, дворів — 197[3], у 1923 році — 1 030 мешканців, дворів — 250[4]. На початок 1970-х років село мало 670 дворів із населенням 2 288 осіб[1]. Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення станом на 12 січня 1989 року становила 2 545 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 2 726 осіб[5]. МоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
ІсторіяЗасноване у 18 столітті[1]. Згадується у люстрації Київського воєводства 1754 року, належало до Житомирського староства, разом із Гадзинкою мало 30 дворів[7]. Наприкінці 19 століття — село Левківської волості Житомирського повіту Волинської губернії, між Житомиром та Кмитовим. Належало до православної парафії у Калинівці, за 2 версти[8][9]. У 1906 році — сільце Левківської волості (6-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань до губернського центру м. Житомир становила 10 верст, до волосного центру містечка Левків — 8 верст. Поштове відділення — Житомир[3]. У 1923 році включене до складу новоствореної Вацьківської сільської ради, яка 7 березня 1923 року увійшла до складу новоутвореного Левківського (згодом — Іванківський) району Житомирської округи; адміністративний центр ради[10]. Розміщувалося за 6 верст від районного центру міст. Левків[4]. 15 вересня 1930 року, в складі сільської ради, передане до приміської смуги Житомирської міської ради Української РСР[10]. У вересні 1933 року село було занесено на так звану «чорну дошку» — ніби «за злочинний зрив планів осінньої сівби». За даними сільради, у 1932—1933 роках внаслідок Голодомору 1932—1933 померли 93 особи[11]. 14 травня 1939 року, в складі сільської ради, увійшло до новоутвореного Житомирського району Житомирської області[10]. На фронтах Другої світової війни воював 261 селянин, 156 з них нагороджені орденами й медалями, 90 загинули. На їх честь встановлено пам'ятник[1]. 7 червня 1946 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Житомирської області», село Вацьків перейменоване на Глибочиця, відповідно сільську раду — на Глибочицьку. 30 грудня 1962 року, в складі сільської ради, село передане до Коростишівського району, 4 січня 1965 року повернуте до складу відновленого Житомирського району[10]. В радянські часи в селі розміщувалася центральна садиба колгоспу, який обробляв 2,8 тис. га земель, в тому числі 2 тис. га — рілля. Господарство вирощувало зернові культури, картоплю, хміль, розвивали м'ясо-молочне тваринництво. 104 колгоспників нагороджено орденами й медалями СРСР, серед них механіка О. І. Бугайчука — орденом Трудового Червоного Прапора. У селі були середня школа, будинок культури, дві бібліотеки, фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок, дитячий садок, відділення зв'язку, побутова майстерня[1]. 3 березня 2019 року релігійна громада церкви Різдва Пресвятої Богородиці на загальних зборах вирішила приєднатися до Православної Церкви України[12]. 27 березня 2017 року включене до складу новоутвореної Глибочицької сільської територіальної громади Житомирського району Житомирської області[13]. Відомі люди
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
