Глущенко Леонід Федорович

Глущенко Леонід Федорович
Народився	16 квітня 1926(1926-04-16)[1]  Харків, Українська СРР, СРСР
Помер	2 жовтня 1986(1986-10-02)[1] (60 років)  Харків, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Діяльність	державний діяч
Нагороди

Леонід Федорович Глущенко (нар. 16 квітня 1926(19260416), місто Харків, тепер Харківської області — 2 жовтня 1986, місто Харків) — український радянський діяч, новатор виробництва, слюсар-лекальник Харківського електромеханічного заводу, Герой Соціалістичної Праці (20.04.1971). Кандидат у члени ЦК КПУ в 1966—1971 р. Член ЦК КПУ в 1971—1986 р.

Народився в робітничій родині. У 1941 році закінчив Харківський машинобудівний технікум, який був евакуйований після початку німецько-радянської війни до міста Чебоксари Чуваської АРСР.

Трудову діяльність розпочав у грудні 1941 року слюсарем-лекальником заводу № 654 «Електрик» Народного комісаріату електропромисловості СРСР в місті Чебоксарах.

З січня 1950 року працював слюсарем-лекальником, слюсарем-інструментальником Харківського електромеханічного заводу (потім — виробничого об'єднання «Харківський електромеханічний завод імені 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції»)

Член КПРС з 1954 року.

У 1958 році йому було присвоєно звання ударника комуністичної праці. Досяг значних успіхів у виконанні виробничих завдань, соціалістичних зобов'язань. Вніс багато цінних раціоналізаторських пропозицій.

• Герой Соціалістичної Праці (20.04.1971)
• два ордени Леніна (17.11.1965, 20.04.1971)
• орден Жовтневої Революції (12.05.1977)
• орден «Знак Пошани» (29.07.1960)
• медалі

• Глущенко Леонід Федорович [Архівовано 29 серпня 2016 у Wayback Machine.]
• Глущенко Леонид Федорович [Архівовано 31 жовтня 2019 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

1. ↑ ^{а б в} Чувашская энциклопедия — Чувашское книжное издательство, 2006. — 2567 с. — ISBN 978-5-7670-1471-2
   d:Track:Q4517503d:Track:Q19909792