Гмеліна маленька

? Гмеліна маленька
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia) Тип: Членистоногі (Arthropoda) Підтип: Ракоподібні (Crustacea) Клас: Вищі ракоподібні (Malacostraca) Підклас: Eumalacostraca Надряд: Peracarida Ряд: Бокоплави (Amphipoda) Підряд: Бокоплавовидні (Gammaridea) Надродина: Gammaroidea Родина: Бокоплавові (Gammaridae) Рід: Yogmelina Вид: Гмеліна маленька
Біноміальна назва
Yogmelina pusilla (G. O. Sars, 1896)
Синоніми
Gmelina pusilla G. O. Sars, 1896
Посилання
Вікісховище: Yogmelina pusilla Віківиди: Yogmelina pusilla

Гмеліна маленька (Yogmelina pusilla) — вид дрібних ракоподібних родини бокоплавів (Gammaridae). Один з 5 видів роду Gmelina; один з 3 видів роду у фауні України. Представник реліктової понто-каспійської фауни. Вид внесений до Червоної книги України із природоохоронним статусом Вразливий^[1].

У пониззях Дунаю (зокрема, в озері Катлабух), Дністра, Дніпра, Південного Бугу, а також у Дністровському і Дніпровсько-Бузькому лиманах. Акліматизований у Каховському водосховищі, водоймах Інгулецької зрошувально-обводнювальної системи й у каналах Сіверський Донець — Донбас, Дніпро — Кривий Ріг, Північно-кримському. Водиться також у пониззі Дону, Міуському лимані Азовського моря і в Каспійському морі.

Евритермний, оксифільний вид. Населяє прісноводні та солонувато-водні ділянки лиманів і пониззя річок. Поодинокі особини мігрують у більш осолонені ділянки дельт річок. Мулисто-піщані біотопи. З метою акліматизації проводилося розмноження у неволі.

Чисельність виду становить 8 — 10 особин на 1 м² дна. Причиною зміни чисельності є забруднення водойм. Як захід охорони необхідне вивчення особливостей біології виду, охорона характерних для нього біотопів.

• Гмеліна маленька Gmelina pusilla. Червона книга України. Архів оригіналу за 5 грудня 2013. Процитовано 10 травня 2014.

• Мартынов А. В., 1924;
• Мордухай-Болтовской Ф. Д., 1948, 1960;
• Марковский Ю. М., 1953, 1954, 1955;
• Ярошенко М. Ф., 1957;
• Каховське водоймище, 1964;
• Дедю И. И., 1967;
• Атлас беспозвоночных Каспийского моря, 1968;
• Дедю И. И., Кафтанникова О. Г., Шевцова Л. В., 1972;
• Поліщук В. В. Гідрофауна пониззя Дунаю в межах України. — К.: Наук. думка, 1974. — 420 с.

Це незавершена стаття з карцинології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.