Гнєдов Василь Іванович

Василіск Гнєдов
Ім'я при народженні	Василь Іванович Гнєдов
Народився	6 березня 1890(1890-03-06) слобода Маньково-Березовська Донецького округу області Війська Донського, нині Ростовська область
Помер	5 листопада 1978(1978-11-05) (88 років) Херсон
Громадянство	Російська імперія,  СРСР
Діяльність	поет
Мова творів	російська, українська
Роки активності	1912—1918
Напрямок	футуризм

|Lib=

Гнєдов Василіск (справжнє ім'я Гнєдов Василь Іванович) — український поет-футурист, писав російською і українською мовами.

Народився у невеличкій станиці Маноково-Ерезовській тепер Мілютинського району на території Війська Донського, рано почав писати вірші. Після відрахування з ростовського училища переїхав до Санкт-Петербургу, де зажив слави, виступаючи з его-футуристами. Брав участь у Першій світовій та Громадянській війні (на боці червоних), після 1921 року вийшов з усіх літературних об'єднань, хоча писати не припинив^[1] Гнєдова заарештовано під час сталінських «чисток» у 1936 році, загалом він провів у концтаборах близько 20 років. Після визволення повертається до життя звичайного радянського громадянина, писав і далі, але практично не друкувався. Помер у 1979 році в Херсоні.

З ранніх років Василіск Гнєдов захопився футуризмом, великий вплив на нього мали Альоша Кручених, Володимир Маяковський, Ігор Северянин. До цього ж часу належать кілька поезій Василіска Гнєдова («егофутурні пісні») українською мовою, яку він знав з дитинства. Вірш «Огняна свита» (1913) — перша спроба створення «егофутурньої пісні» українською мовою. Як зазначав Сергій Єфремов в «Історії українського письменства», Гнєдову належить пальма першості в українському футуризмі.

Як і інші футуристи, Гнєдов експериментував із «заум’ю», неординарними словоформами. У зрілі роки відходить від «заумі».

• Біографія Василиска Гнедова на сайті «Серебряного века силуэт» [1]
• Сайт, присвячений Василиску Гнедову [2]
• Василиск Гнедов — Геннадий Айги [3]^{[недоступне посилання з липня 2019]}