Гогенцоллерн (провінція)
Провінція Гогенцоллерн (нім. Provinz Hohenzollern, нім. Hohenzollernsche Lande, після 1928: Hohenzollerische Lande) — особлива адміністративна одиниця у Пруссії, офіційно не входила в жодну з провінцій, але мала майже всі провінційні функції. Провінція включала землі, що перейшли в 1850 році під контроль пруського короля, від колишніх князівств (держав) Гогенцоллерн-Зігмарінген і Гогенцоллерн-Гехінген, що належали молодшій швабській католицькій лінії династії Гогенцоллернів. З 1871 року — частина єдиної Німеччини. Ліквідована у 1947 році. Сьогодні ці території є частиною сучасної Німеччини і повністю розташовані в землі ФРН Баден-Вюртемберг. Історія![]() ![]() Ще 1695 року князь Фрідріх Вільгельм Гогенцоллерн уклав з Бранденбурзьким домом Гогенцоллернів договір про успадкування, за якою у разі припинення Швабської лінії Гогенцоллернів всі землі мали перейти до Бранденбургу. У ході німецької революції пруські війська для придушення заворушень, які виникли в Гогенцоллерн-Гехингені, зайняли князівство. За договором 1849 року князь Фрідріх-Вільгельм-Константин поступився князівством Пруссії і помер у 1869 році, не залишивши чоловічих нащадків. Тяжке економічне становище викликало революцію і в князівстві Гогенцоллерн-Зігмарінген. Його князь, Карл Гогенцоллерн-Зігмарінген в 1848 році зрікся престолу на користь свого сина Карла Антона Гогенцоллерн-Зігмарінгена, але й той не зміг заспокоїти хвилювань. Князівство було зайняте прусською армією, і 7 грудня 1849 князь поступився ним Пруссії, а сам вступив на прусську службу. Офіційна передача обох князівств під контроль Пруссії відбулася в 1850 році. Гогенцоллерн в адміністративному плані являв собою один єдиний адміністративний округ Зігмарінген зі столицею в місті Зігмарінген. Округ формально не входив до жодної пруської провінції і був наділений багатьма провінційними функціями. Деякі адміністративні питання регіону обслуговувалися, однак, у розташованій по сусідству Рейнської провінції[2]. У 1925 році у Гогенцоллерні було введено прусське адміністративне поділ на райони, що замінило колишній історичний поділ регіону на управління (обер-амти), що зберігався ще з часів існування князівств. Повоєнний розвитокУ 1946 році на території, що входила у французьку окупаційну зону Німеччини, була створена земля Вюртемберг-Гогенцоллерн, що об'єднала колишню провінції Гогенцоллерн з частиною Вюртемберга. У 1952 році земля Вюртемберг-Гогенцоллерн увійшла до складу новоствореної землі Баден-Вюртемберг. Після адміністративної реформи 1973 року кордони колишнього Гогенцоллерну були розмиті, і ця територія сьогодні в адміністративному плані більше не є якоюсь самостійною адміністративною одиницею. Тим не менш, основна частина колишнього Гогенцоллерну розташована в сьогоднішніх районах Зігмарінген і Цоллернальб. Географія та економікаТериторія Гоггенцолерна простягалася вузькою смугою від східних схилів Шварцвальду і річки Неккар за Дунай і до Боденського озера. Регіон вирізнявся гористою місцевістю. Тут було багато металевих руд, гіпсу, кам'яної солі, кам'яного вугілля та торфу. Жителі займалися, головним чином, землеробством і скотарством. НаселенняСтатистичні даніТериторія та населення землі Гогенцоллерн у 1900 році[3]:
Територія та населення Земель Гогенцоллернів у 1925 році[4]:
Релігійний склад населення в 1925 році: 94,3% - католики; 5,1% - протестанти; 0,04% - інші християнські конфесії; 0,5% - євреї; 0,1% - інші конфесії[4]. Площа та чисельність населення провінції станом на 17 травня 1939 року в межах на 1 січня 1941 року та кількість районів на 1 січня 1941 року[5]:
Міське та сільське населенняРозподіл населення за різними типами населених пунктів залежно від їх величини за загальною кількістю жителів, згідно з даними перепису населення 1925 року та станом на 17 травня 1939 року:
Найбільшими містами провінції Гогенцоллерн були (за даними 1925)[4]:
Обер-президентиОскільки Гогенцоллерн був самостійною провінцією, то тут існували посади обер-президента, як і в інших провінціях. Проте президенти уряду (нім. Regierungspräsident) округа Зигмарінген мали більш широкий спектр повноважень, ніж президенти урядів інших прусських округів, і в багатьох питаннях були прирівняні до обер-президентів прусських провінцій. ![]()
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia