На початку липня 2022 року найбільша база даних у галузі кіно IMDb (США) включила фільм до списку 50 українських документальних стрічок, які обов'язково треба подивитися, щоб зрозуміти Україну, під номером 44[1].
Кінозйомки в селі припинилися 1972 року, коли здали в експлуатацію Канівську ГЕС і Бучак частково затопили штучним Канівським морем. Людей відселили, а село фактично припинило існування. Унікальний український Голлівуд перетворився на затоплену Атлантиду…
За задумом творців фільму, історія Бучака — метафора того, що довелося пережити Україні за останні півстоліття.
У фільмі також беруть участь письменник Любко Дереш, музикант Олег Михайлюта (Фагот), художник-графік Олег Коспа і музичний гурт «Татхагата» (Орест Криса і Кирило Бородін). Окремі епізоди стрічки коментують доктор історичних наук Юрій Шаповал, кінознавець Сергій Тримбач, краєзнавець Михайло Іщенко.
Фільм представляв Україну в Раді Європи (Страсбург, 2014), брав участь у Днях української культури в Італії (о. Сицилія, 2015), фестивалі «Інший вимір / Схід культури» (пол.Inny Wymiar / Wschod Kultury, Білосток, Польща, 2016), а також у Фестивалі Параджанова на Левандівці (Львів, 2016), історико-культурологічному Мамай-фесті (Дніпродзержинськ, 2016), ХІ Міжнародному фестивалі поезії «Київські лаври» (Київ, 2016), ІХ Фестивалі українських фільмів у Кембріджі (Кембрідж, Велика Британія, 2016), а також відбулися спеціальні покази у Торонто (Канада, вступне слово д-р Марко Стех) та Лондоні (Велика Британія, вступне слово проф. Роберт Чандлер).
Стрічка демонструвалася на екранах Києва, Черкас, Канева, Вінниці, Мукачева, Ужгорода, Маріуполя та інших українських міст, а також на телеканалі Перший Національний.
Сторінка фільму в соціальній мережі «Фейсбук» — HollyBuchak.
