Головинський Григорій Львович

Головинський Григорій Львович
Либер-Вольфович Головинский
Народився	18 лютого 1923(1923-02-18) м. Житомир
Помер	20 вересня 2002(2002-09-20) (79 років) м. Москва
Поховання	Ніколо-Архангельський цвинтар
Країна	Російська імперія →  СРСР
Національність	українець
Діяльність	музикознавець
Alma mater	Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського
Галузь	музика
Заклад	Державний інститут мистецтвознавстваd
Вчене звання	доктор мистецтвознавства (1985)
Науковий ступінь	доктор мистецтвознавства[d]
Науковий керівник	Цуккерман Віктор Абрамович
Відомий завдяки:	музикознавець

Григо́рій Льво́вич (Лібер-Вольфович) Голови́нський (нар. 18 лютого 1923(19230218), Житомир — 20 вересня 2002, Москва) — російський музикознавець, доктор мистецтвознавства (1985).

Закінчив теоретико-композиторський факультет Московської консерваторії (1951), потім аспірантуру там же під керівництвом Віктора Цуккермана.

Одночасно з 1945 р. викладав музичну літературу в музичній школі, в 1955—1958 — аналіз в Центральній музичній школі. У 1955—1960 і 1964—1971 рр. Г. Головинський вів теоретичні предмети в Музичному училищі ім. М. М. Іпполітова-Іванова.

У 1957—1967 рр. він обіймав посаду заступника голови комісії музичної критики Спілки композиторів СРСР.

З 1967 р. він науковий співробітник Інституту історії мистецтв Міністерства культури СРСР^[1].

У 1968 році Г. Головинський захистив дисертацію на тему «Камерна інструментальне творчість А. П. Бородіна» та здобув науковий ступінь кандидат мистецтвознавства.

У 1985 році він захистив докторську дисертацію в Інституті мистецтвознавства Академії наук СРСР.

Григорій Головинський опублікував популярні книжки «„Князь Ігор“ А. Бородіна» (1950, 2 видання 1962, 3 видання 1980) і «Камерні ансамблі Бородіна» (1972), а також дві книжки про музичну форму рондо: «Рондо» (1961, 2 видання 1963) і «Куплетная, варіаційна форма і форма рондо» (1962).

Г.Головинський — автор статей про творчість Бородіна, Чайковського, Родіона Щедріна та ін. у журналах «Радянська музика», «Музичне життя».

Надалі займався проблемами соціології музики, питаннями фольклорних коренів музичної творчості, опублікував книгу статей «Композитор і фольклор: з досвіду майстрів XIX—XX століття» (1981) та монографію «Мусоргський і фольклор» (1994), упорядник збірника наукових праць «Модеста Петровича Мусоргського і музика XX століття» (1990).

У 2005 р. посмертно опублікована книга «Статті. Спогади».

У 1965 році Г. Головинський став, разом з Р. С. Фрідом та В. І. Заком, одним із засновників Московського молодіжного музичного клубу при Будинку композиторів^[2].

• Едуард Алексєєв. [Архівовано 2 листопада 2010 у Wayback Machine.] Як півтора єврея за Шенбрунну гуляли (Пам'яті Р. Л. Головінського) [Архівовано 2 листопада 2010 у Wayback Machine.]