Головний космограф віцекоролівства Перу
Головний космограф віцекоролівства Перу (ісп. Cosmógrafo Mayor del Virreinato del Perú) існувала з 1618 до 1873 року, залишаючись однією з найважливіших наукових посад віцекоролівства Перу. Головний космограф відповідав за офіційну картографію, укладання астрономічних щорічників, викладання математики й навігації морякам. ІсторіяСпочатку головний космограф відповідав за створення карт і планів. Пізніше його обов'язки розширили, він почав викладати математику та навігацію морякам, які перебували в Лімі, а відтак його призначили завідувачем кафедри в Університеті Святого Альберта. Вважається, що з 1680 року він відповідав за створення щорічника з астрономічними даними, а примірники цього щорічника під назвою «Пізнання часів» (ісп. El conocimiento de los Tiempos) відомі з 1708 року. Ця посада збереглася після здобуття незалежності Перу до 1873 року, як і щорічник, який згодом змінював назви. Щорічники почали виходити в 1654 році як «lunarios» або «reportorios» і публікувалися до 1874 року як «Політичний, церковний і військовий довідник Перу» (ісп. Guía politica, eclesiástica y militar del Perú)[1]. Прецедентом для цієї посади була посада головного лоцмана[es] Індійського Торгового Дому в Іспанії (першою особою, яка обіймала ту посаду, був Амеріго Веспуччі). Згодом як доповнення до посади головного лоцмана запровадили посаду «головного космографа та керівника карт», і першим її обійняв португалець Дієго Рібейро[es][1]. У віцекоролівстві Перу першим головним космографом був Лукас де Кірос[es], якого в 1618 році призначив 12-й віцекороль Перу Франсіско де Борха-і-Арагон[es][2] у відповідь на загрозу від голландців, які заблокували порт Кальяо в 1615 році. Цю посаду протягом 158 років обіймали 14 осіб. Також з кінця XVIII століття в Арекіпі запровадили посаду помічника космографа[1]. Головні космографи
Примітки
|
||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
