Головохордові

?Головохордові
	; Ланцетник (Branchiostoma lanceolatum)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Підтип:	Головохордові (Cephalochordata); Owen, 1846
Клас:	Ланцетникоподібні (Leptocardii);
Ряд:	Ланцетникоподібні (Branchiostomatiformes);
Родини / роди
	Родина Epigonichthyidae Рід Epigonichthys; ; Родина Ланцетникові (Branchiostomidae) Рід Ланцетник (Branchiostoma); ;
Посилання
Вікісховище:	Cephalochordata
Віківиди:	Cephalochordata
EOL:	1585
ITIS:	914170
NCBI:	7735
Fossilworks:	273394

Головохордові (Cephalochordata) — підтип хордових^[1]^[2]. Разом із покривниками розглядаються як нижчі хордові^[3]. Назва вказує на те, що хорда доходить до переднього кінця тіла^[4].

Нечисленна (2-3 роди, близько 30 видів^[1]^[2]) група морських тварин, що провадять малорухомий спосіб життя. Розміри тіла — до 8 см, за формою нагадують риб^[1]. Типовим і найбільш вивченим представником є ланцетник.

Широко розповсюджені в морях Атлантичного і Тихого океанів^[5]. У Чорному морі, в тому числі біля берегів Криму, трапляється вид Branchiostoma lanceolatum^[6].

Опис

Головний відділ не відособлений. Черепа нема (звідси назва «безчерепні», що фігурує в деяких системах), як і кісток чи хрящів загалом^[5]^[1]. Все тіло сегментоване, включаючи і деякі внутрішні органи (видільну систему і статеві залози), а також мускулатуру. Органи чуття примітивні (є чутливі клітини в шкірі і вічка Гессе уздовж нервової трубки). Хорда і нервова трубка зберігаються протягом усього життя (хребців нема). Серця немає (є пульсуюча черевна судина)^[5].

Ознаки прогресивної організації:

Справжня хорда, яка зберігається у них протягом життя.
Трубчаста нервова система.
Замкнена кровоносна система.

Великого практичного значення ланцетники не мають: їх використовує в їжу населення Південно-Східної Азії. Вони є зручним об'єктом для наукових досліджень і становлять великий інтерес як представники примітивних хордових^[7].

Подібність головохордових до інших тварин

Подібність до безхребетних

Схожість ранніх етапів ембріонального розвитку: зигота, бластула, гаструла.
Розвиток первинної, а потім вторинної порожнини тіла в процесі онтогенезу.
Відсутність головного мозку, серця, справжніх органів чуття, парних кінцівок.
Примітивна будова органів виділення.
Сегментарна будова м'язів.

Подібність до хребетних

Головохордові поділяють із хребетними (принаймні на початкових стадіях розвитку) такі ознаки (деякі наявні і в покривників)^[1]:

хорда,
нервова трубка,
глотка з численними парними зябровими щілинами,
постанальний хвіст,
воротна система печінки,
ендостиль (гомологічний щитоподібній залозі).

Класифікація

У 5-му виданні «Риб світу» Дж. Нельсона (2016) підтип головохордових не поділений на класи й містить один ряд Amphioxiformes із двома родинами — Branchiostomidae (з одним родом Branchiostoma, близько 23 видів) та Epigonichthyidae (з одним родом Epigonichthys syn. Asymmetron, близько 7 видів)^[1]. У базі даних WoRMS станом на 2019 рік підтип містить один клас Leptocardii, що не поділений на ряди й містить одну родину Branchiostomatidae з трьома родами: Asymmetron (2 види), Branchiostoma (23 види) та Epigonichthys (5 видів)^[2].

У деяких системах фігурує підтип головохордових (Cephalochordata) з єдиним класом безчерепних (Acrania)^[8]^[5], у деяких — підтип безчерепних (Acrania) з єдиним класом головохордових (Cephalochordata)^[7]^[3] або ланцетників (Amphioxi)^[6].

До головохордових може належати пікайя з середньокембрійських відкладів Канади та Cathaymyrus^[en] із нижньокембрійських відкладів Китаю^[1].

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и Nelson J. S., Grande T. C., Wilson M. V. H. Fishes of the World. — 5 ed. — Hoboken : John Wiley & Sons, 2016. — P. 16. — ISBN 978-1-118-34233-6. — DOI:10.1002/9781119174844. (Класифікація [Архівовано 2022-04-15 у Wayback Machine.]).
↑ ^а ^б ^в WoRMS. Cephalochordata. World Register of Marine Species. Процитовано 16.08.2019.
↑ ^а ^б Наумов Н. П., Карташёв Н. Н. Зоология позвоночных. Ч. 1. Низшие хордовые, бесчелюстные, рыбы, земноводные. — М. : Высшая школа, 1979. — С. 13, 33—42.
↑ Kotpal R. L. Modern Text Book of Zoology: Vertebrates. — 3 ed. — New Delhi : Rastogi Publications, 2010. — P. 65. — ISBN 9788171338917.
↑ ^а ^б ^в ^г Бесчерепные // Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров; редкол.: А. А. Баев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — 1. — М. : Сов. энциклопедия, 1986. — С. 59.
↑ ^а ^б Жизнь животных. Том 4. Ланцетники. Круглоротые. Хрящевые рыбы. Костные рыбы / под ред. Т. С. Расса, гл. ред. В. Е. Соколов. — 2-е изд. — М. : Просвещение, 1983. — С. 9—11.
↑ ^а ^б Дзержинский Ф. Я., Васильев Б. Д., Малахов В. В. Зоология позвоночных. — М. : Академия, 2013. — С. 6—20. — ISBN 978-5-7965-7971-4.
↑ Головохордовые // Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров; редкол.: А. А. Баев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — 1. — М. : Сов. энциклопедия, 1986. — С. 149.