Голод Марія-Анна
Марія-Анна Миколаївна Голод (до шлюбу Прокопович; 16 січня 1918, Львів — 7 листопада 2003, Торонто) — українська поетеса, прозаїк, гумористка, сатирик, літературознавиця. Член НСПУ (1993). БіографіяНародилася 16 січня 1918 року (ЕСУ та сама М.-А. Голод вказують 1917 рік[2]) у Львові в родині священика УГКЦ. Тут закінчила гімназію Сестер василіянок та дворічні торговельні студії. Пережила радянську та німецьку окупацію, 1944 року емігрувала, перебувала у Німеччині як «переміщена особа». З 1948 року мешкала в Едмонтоні до 1952, потім у Торонто (Канада), де здобула вищу освіту. Студіювала історію мистецтв та антропологію в Торонтському університеті. Працювала рахівницею у банку, потім — діловодкою при бібліотеці Торонтського університету, організатором для Світового конгресу вільних українців. Була головою Торонтського відділення Об'єднання українських письменників «Слово». Лауреатка премії імені Лесі Українки (1999). Померла 7 листопада 2003 року у Торонто. ТворчістьАвторка поетичних збірок «Чотири пори року. Поезії 1972—1976» (Мюнхен — Нью-Йорк, 1978), «Стрімка моя вулиця» (1988) та збірки оповідань «Янгол у наймах. Старосвітські легенди» (1995) за мотивами галицьких леґенд. За збірку прозових творів «Люстра пана Севастьяна» (Київ, 1998) у 1999 році стала лауреаткою Літературної премії імені Лесі Українки. Серед її оповідань, зокрема, «Як Михайло з духами розмовляв» про свого вуйка о. Михайла Туркевича — пароха с. Пониковиця[3], «Студент»[4].
Родина
Примітки
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
