Голуб'є (Люблінське воєводство)

Голуб'є
Країна	Польща
Воєводство	Люблінське воєводство
Повіт	Грубешівський повіт
Гміна	Долгобичів
Населення	264 особи (2011)
Часовий пояс	UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код	(+48) 84
Автомобільний код	LHR
SIMC	0886825
GeoNames	771946
OSM	↑2690997 ·R (Гміна Долобичів)
	Голуб'є Голуб'є (Польща)
	Голуб'є Голуб'є (Люблінське воєводство)

Див. також: Ґолубе

Голуб'є^[2] (Ґолеб'є, пол. Gołębie) — село в Польщі, у гміні Долобичів Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 264 особи (2011^[1]).

Історія

1578 року вперше згадується православна церква в селі^[2].

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі здебільшого проживали греко-католики, усе населення розмовляло українською мовою^[3].

У липні-серпні 1938 року польська влада в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші знищила місцеву православну церкву^[2].

10 березня 1944 року польські шовіністи вбили в селі 3 українців^[4]. У серпні 1944 року місцеві мешканці безуспішно зверталися до голови уряду УРСР Микити Хрущова з проханням включити село до складу УРСР, звернення підписало 256 осіб^[5].

Після Другої світової війни село опинилося у складі Польщі^[6]. 1-5 липня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила з Голуб'я на щойно приєднані до Польщі північно-західні терени 141 українця^[6]. У селі залишилося 153 поляків^[6]. Ще 27 невиселені українців підлягали виселенню^[6].

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Населення

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1]^[7]:


	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	136	32	92	12
Жінки	128	28	73	27
Разом	264	60	165	39

Примітки

↑ ^а ^б ^в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
↑ ^а ^б ^в Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 138.
↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 367. (рос. дореф.)
↑ Карта вбивств українців польськими партизанськими відділами на Холмщині (1942–1944 роки). Наше слово. 2 жовтня 2014. Процитовано 26 грудня 2022.
↑ Депортації. Західні землі України кінця 30-х – початку 50-х рр. рр. Документи, матеріали, спогади. — Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, 1996. — Т. 1: 1939-1945 рр. — С. 280-281.
↑ ^а ^б ^в ^г Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 420. (пол.)
↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.