Гольяни (Зав'яловський район)
Голья́ни (рос. Гольяны, удм. Гольян) — село в Зав'яловському районі Удмуртії, Росія. Знаходиться на правому березі річки Кама, у місці, де до неї впадає права притока Гольянка. НаселенняНаселення — 1169 осіб (2010[1]; 1176 в 2002[2]). Національний склад станом на 2002 рік:
ІсторіяПерша згадка про село зустрічається в описі 1621 року «Деревня Гольян на реке Каме…»[3]. Згідно з оглядовою книгою того ж року в Гольянах було 12 дворів. За переписом 1710 року в селі вже було 35 дворів. В 1754 році була збудована нова дерев'яна Хрестовоздвиженська церква взамін старій, але і ця згоріла в 1795 році. Після заснування в 1760 році Іжевського заводу, гольянська пристань в селі стала його головним річковим портом. Через Гольяни на завод поступала залізна руда, а назад — готова продукція. В 1774 році селянська армія Омеляна Пугачова пройшла через село, знищила склади заліза і роздарувала його селянам[4]. В 1804 році була збудована нова кам'яна церква, яку закрили в 1932 році[5]. До революції Гольяни були центром Гольянської волості Сарапульського повіту В'ятської губернії. За даними 10-ї ревізії в 1859 році в 125 дворах проживало 841 особа, працювали робітниче училище, пристань, 3 млини та 2 кузні[6]. В кінці XIX століття переселенці з Гольянів заснували село Шутьоми, яке проіснувало до 1967 року[7]. В 1918 році село опинилось в центрі Іжевсько-Воткінського повстання. На честь одного з більшовицьких командирів, Федора Раскольникова, село було перейменоване в Раскольниково, але в 1938 році було повернено історичну назву. В 1923 році село увійшло в Сарапульський район Сарапульського округу Уральської області, було центром Гольянської сільської ради. Населення на 1928 рік становило 1134 особи[8]. В 1935 році село увійшло в склад Іжевського району Удмуртської АРСР, а в 1937 році — в склад Зав'яловського району. В 1962 році Гольяни увійшли в Іжевський район, але з 1965 року знову передані в склад Зав'яловського району[9]. ЕкономікаГоловним підприємством села є ВАТ «Камське», перетворене з однойменного радгоспу. Із закладів соціальної сфери діють школа, дитячий садок, культурний комплекс, дільнича лікарня, клуб. В селі знаходяться парафія Богоявлення Іжевської та Удмуртської єпархії Російської церкви, а також 2 об'єкти культурної спадщини регіонального значення: збройний склад Іжевського заводу та братська могила революціонерів, закатованих в плавучій баржі[10][11]. Урбаноніми[12]
Відомі людиВ 1872 році в селі народився Клестов Іван Васильович — організатор за засновник Кузнецького краєзнавчого музею. Примітки
Посилання |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
