Гончаренко Богдан Анатолійович

Гончаренко Богдан Анатолійович
Гончаренко Богдан Анатолійович;
Молодший сержант
Загальна інформація
Народження	7 жовтня 1991; Мелітополь
Смерть	13 квітня 2015 (23 роки); Авдіївка
Псевдо	Ганнік
Військова служба
Роки служби	2014-2015
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Повітряні сили
Формування	25 БрТрА
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Авдіївку;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Богда́н Анато́лійович Гончаре́нко (нар. 7 жовтня 1991(19911007), Мелітополь, Запорізька обл. — пом. 13 квітня 2015, Авдіївка, Донецька обл.) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни^[1].

Життєвий шлях

2010 року закінчив мелітопольське училище № 24. В часі війни мобілізований 11 серпня 2014 року, по тому кілька разів писав рапорти про переведення на фронт. Відряджений до зони бойових дій 29 березня 2015-го у складі зенітного розрахунку зведеного загону Повітряних сил ЗСУ. Далекомірник роти охорони 25-ї гвардійської бригади транспортної авіації.

13 квітня 2015-го під час одного з обстрілів терористами українських позицій (опорний пункт «Зеніт») поблизу Авдіївки уламок снаряда 120-мм міни влучив у ящики з набоями в бліндажі. Від вибуху загинули Богдан Гончаренко та Олексій Вовченко, Дмитро Гура, Василь Путаненко, Олександр Тищенко.

Упізнаний за експертизою ДНК. 22 червня 2015 року похований в Мелітополі.

Без Богдана лишилися батьки, маленький син, брат та сестра Олена.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[2].
1 вересня 2015 року на будинку Мелітопольського будівельного центру відкрито меморіальну дошку Богданові Гончаренку.
9 листопада 2016 року нагороджений орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм» III ступеня (посмертно)^[3].