Гончаренко Георгій Іванович

Георгій Гончаренко
Загальна інформація
Народження	10 червня 1877(1877-06-10) Варшава, Російська імперія
Смерть	12 січня 1940(1940-01-12) (62 роки) Рига, Латвійська РСР, СРСР
Поховання	Покровський цвинтар (Рига)d
Alma Mater	Полоцький кадетський корпус
Військова служба

Гео́ргій Іва́нович Гончаре́нко (літературний псевдонім Ю́рій Га́лич) (народився 10 червня 1877(18770610) у Варшаві — помер 12 січня 1940 в Ризі) — російський і український воєначальник, генерал-майор Генштабу, публіцист, поет і прозаїк. Автор мелодії і слів^{[прояснити]} романсу. В 70 роках новий текст романсу написав «Мій друже Ковалю» Миколи Матоли.^{[джерело?]} Також із цього романсу у 1970-х Міхаіл Звєздінський «створив» у США «білогвардійський» романс «Поручик Голіцин».^{[джерело?]}

Георгій Гончаренко був представником полтавського дворянства. Він народився у військовій сім'ї і все життя присвятив військовій справі, кінному спорту, а також поезії, літературі та журналістиці.

У роки Громадянської війни генерал-майор Гончаренко опинився в Україні і служив при гетьманові Скоропадському начальником нагородного відділу. В Києві він познайомився з прототипом героя романсу — петербурзьким поручиком Костянтином Голіциним.

Під псевдонімом Юрій Галич генерал написав 14 книг повістей, оповідань та віршів, опублікував сотні статей.

• Белая Россия — Гончаренко Георгий Иванович [Архівовано 25 лютого 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• Гончаренко Георгий Иванович на сайте «Русская армия в Великой войне» [Архівовано 24 лютого 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• Наталия Гончаренко. О моем отце [Архівовано 27 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• Юрий Галич (1877—1940) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.