Гончаренко Микола Гаврилович
Мико́ла Гаври́лович Гончаре́нко (1912—1997) — доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри Луганського державного педагогічного інституту імені Шевченка, лауреат Державної премії УРСР у галузі науки та техніки (1969), почесний громадянин Луганська. ЖиттєписНародився 1912 року в селі Суслове (нині неіснуюче, Компаніївський район, Кіровоградська область). 1940 року закінчив історичний факультет Саратовського університету. Учасник Другої світової війни; відзначений бойовими нагородами. Від 1946 року — у Ворошиловградському педагогічному інституті. В 1950—1979 роках — завідувач кафедри історії КПРС, протягом 1979–1992-х — професор цієї ж кафедри. 1963 року здобув вчене звання професора. 1967-го захистив науковий ступінь доктора історичних наук. Досліджував діяльність більшовицьких організацій Донбасу. Лауреат Державної премії УРСР 1969 року — за двотомну працю «Перемога Великої Жовтневої соціалістичної революції на Україні», співавтори Королівський Степан Мефодійович, Рубач Михайло Абрамович, Супруненко Микола Іванович, Щусь Оксана Йосипівна[2]. Серед робіт:
Помер 1997 року в Луганську. Джерела
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia