Гончаров Дмитро Георгійович

Гончаров Дмитро Георгійович
Гончаров Дмитро Георгійович
Народився	1906 ; село Большой Пизмас Нікольського повіту Вологодської губернії, тепер Вологодської області, Російська Федерація
Помер	квітень 1979 ; місто Ленінград, тепер Санкт-Петербург, Російська Федерація
Країна	Російська імперія; СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Військове звання	полковник
Партія	КПРС
Нагороди
	; ; ;

Дмитро Георгійович Гончаров (нар. 1906(1906), село Большой Пизмас Нікольського повіту Вологодської губернії, тепер Вологодської області, Російська Федерація — 1979, місто Ленінград, тепер Санкт-Петербург, Російська Федерація) — радянський партійний діяч, 1-й секретар Орджонікідзевського (Ставропольського) крайкому ВКП(б). Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання.

Біографія

Народився в родині наймички, ріс без батька. У травні 1914 — листопаді 1922 року — наймит в селах Нікольського повіту Вологодської губернії. З 1918 по 1921 рік виховувався у дитячому будинку. У 1920 році вступив до комсомолу. У 1922 році закінчив школу радянського і партійного будівництва.

У листопаді 1922 — серпні 1924 року — завідувач хати-читальні, секретар волосного комітету комсомолу в селах Рослятинська і Носковська Нікольського повіту Північно-Двинської губернії.

У серпні 1924 — вересні 1927 року — студент робітничого факультету Ленінградського державного університету.

Член ВКП(б) з листопада 1926 року.

У вересні 1927 — жовтні 1929 року — студент Ленінградського державного університету, закінчив два курси. У жовтні 1929 — грудні 1930 року — штатний практикант Повноважного представництва ОДПУ Ленінградського військового округу і студент Ленінградського інституту радянського будівництва і права. Здобув спеціальність юриста.

У грудні 1930 — січні 1937 року — уповноважений, оперативний уповноважений 2-го відділення Секретно-політичного відділу, заступник секретаря парткому Повноважного представництва ОДПУ (НКВС) Ленінградського військового округу. У січні — червні 1937 року — секретар парткому УНКВС по місті Ленінграді.

У червні — серпні 1937 року — 1-й секретар Дзержинського районного комітету ВКП(б) міста Ленінграда.

1 вересня 1937 — 4 травня 1938 року — 2-й секретар Орджонікідзевського крайового комітету ВКП(б).

4 травня — 15 червня 1938 року — в.о. 1-го секретаря Орджонікідзевського крайового комітету ВКП(б). 15 червня 1938 — 21 лютого 1939 року — 1-й секретар Орджонікідзевського крайового комітету ВКП(б). Знятий з роботи (як такий, що «не справився») і відкликаний у розпорядження ЦК ВКП(б) у Москві, де був до квітня 1939 року.

У квітні 1939 — липні 1941 року — член Президії і завідувач організаційного відділу Ленінградської обласної промислової ради.

З липня 1941 року — в Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. У липні 1941 — лютому 1942 року — начальник відділення 3-го особливого відділу Балтійського флоту. У лютому — липні 1942 року — заступник начальника особливого відділу НКВС 22-го укріпленого району Ленінградського фронту. У липні 1942 — лютому 1943 року — начальник особливого відділу НКВС 123-ї стрілецької дивізії Ленінградського фронту. У лютому — серпні 1943 року — начальник відділу контррозвідки СМЕРШ Приморської групи військ Ленінградського фронту. У серпні — 15 грудня 1943 року — начальник відділу контррозвідки СМЕРШ 55-ї армії Ленінградського фронту. 15 грудня 1943 — 15 березня 1944 року — начальник відділу контррозвідки СМЕРШ 67-ї армії Ленінградського фронту.

9 травня 1944 — липні 1945 року — помічник начальника УНКДБ Ленінградської області із господарської роботи.

10 серпня 1945 — 15 червня 1946 року — начальник 9-го відділу 2-го управління НКДБ-МДБ СРСР у Москві.

У вересні 1946 — серпні 1949 року — начальник відділу УМДБ Ленінградської області.

У серпні 1949 — 27 травня 1952 року — начальник 2-го відділу УМДБ Алтайського краю.

27 травня 1952 — 6 квітня 1954 року — начальник водного відділу МВС СРСР Верхньо-Волзького басейну в місті Горькому.6 квітня — 12 червня 1954 року — начальник відділу КДБ СРСР Верхньо-Волзького басейну в місті Горькому.

12 червня 1954 — лютому 1960 року — начальник відділу КДБ СРСР Ленінградського морського басейну в місті Ленінграді.

У березні 1960 — липні 1961 року — начальник 1-го відділу управління Балтійського морського пароплавства в Ленінграді.

У липні 1961 — лютому 1962 року — на пенсії в місті Ленінграді.

У квітні 1962 — серпні 1965 року — начальник 1-го відділу Ленінградської обласної Ради народного господарства (РНГ).

З серпня 1965 року — на пенсії в місті Ленінграді, де й помер у квітні 1979 року.